Хокей на траві - літній олімпійський вид спорту, один з найпопулярніших видів хокею. Офіційна назва цього виду спорту - хокей[ джерело? ], хоча іноді для розрізнення додається уточнення «на траві». У нашій країні прийнято називати цей вид спорту з уточненням (на відміну від хокею з шайбою). Організацією змагань займається Міжнародна федерація хокею (МФХ, або ФІХ - від Federation Intenationale de Hockey). Існує різновид хокею на траві в закритих в приміщеннях - індорхоккей, що вважається окремим видом спорту, і що відрізняється не тільки покриттям, але і меншим розміром майданчика і кількістю гравців в кожній команді.
Хокей на траві користується великою популярністю у Великобританії і колишніх британських володіннях - Індії, Пакистані, Австралії. У США і Канаді цей вид спорту популярний серед дівчат в коледжах і університетах.
.
Історія
Відоме, що в ігри, схожі з хокеєм на траві грали ще в Давньому Єгипті, Стародавній Греції, у ацтеків і стародавніх японців ще до нашої ери. [1] Сучасні правила гри розроблені у Великобританії в кінці XIX століття. З тих пір траплялися лише незначні зміни правив.
Перший чемпіонат світу був проведений в 1971 році.Хокей на траві - олімпійський вид спорту. Серед чоловічих команд на Олімпіадах змагання проводяться з 1908 року (з перервою в 1912 і 1924 роках), серед жіночих - лише з 1980 року.
Чемпіонати світу по хокею на траві регулярно проходять з 1970-х рр.
В СРСР хокей на траві почав розвиватися в середині 60-х. У 1967 році була створена Федерація хокею на траві, а в 1970 увійшла до Міжнародної федерації хокею. Хокей на траві в нашій країні був менш популярний, чим його зимові варіанти - хокей з шайбою і хокей з м'ячем. Єдиний раз радянські гравці на Олімпійських іграх добивалися успіху в 1980 році в Москві, коли жіноча і чоловіча збірні завоювали по бронзовій медалі. Після розпаду СРСР хокей на траві в Росії знаходиться в кризі. Найбільші ж успіхи - у команд Іспанії, Нідерландів, Австралії, Індії, Пакистану.
Правила гри
Як і у всіх різновидах хокею, гравці використовують ключки. Мета гри - загнати за допомогою ключки м'яч у ворота суперника. Стосуватися м'яча руками або ногами, окрім воротаря, заборонено. На ногах у гравців - звичайне спортивне взуття. Поле використовується трав'яне, але з кінця XX століття широко стали застосовувати штучне покриття.
Перемогу бере команда, що забила за час гри більше голів чим суперник. При рівному рахунку оголошується нічия (на деяких турнірах може застосовуватися додатковий час).
Хокей на траві - єдиний вид спорту, по якому у Індії є золоті олімпійські медалі.
Хокей на траві користується великою популярністю у Великобританії і колишніх британських володіннях - Індії, Пакистані, Австралії. У США і Канаді цей вид спорту популярний серед дівчат в коледжах і університетах.
.
Історія
Відоме, що в ігри, схожі з хокеєм на траві грали ще в Давньому Єгипті, Стародавній Греції, у ацтеків і стародавніх японців ще до нашої ери. [1] Сучасні правила гри розроблені у Великобританії в кінці XIX століття. З тих пір траплялися лише незначні зміни правив.
Перший чемпіонат світу був проведений в 1971 році.Хокей на траві - олімпійський вид спорту. Серед чоловічих команд на Олімпіадах змагання проводяться з 1908 року (з перервою в 1912 і 1924 роках), серед жіночих - лише з 1980 року.
Чемпіонати світу по хокею на траві регулярно проходять з 1970-х рр.
В СРСР хокей на траві почав розвиватися в середині 60-х. У 1967 році була створена Федерація хокею на траві, а в 1970 увійшла до Міжнародної федерації хокею. Хокей на траві в нашій країні був менш популярний, чим його зимові варіанти - хокей з шайбою і хокей з м'ячем. Єдиний раз радянські гравці на Олімпійських іграх добивалися успіху в 1980 році в Москві, коли жіноча і чоловіча збірні завоювали по бронзовій медалі. Після розпаду СРСР хокей на траві в Росії знаходиться в кризі. Найбільші ж успіхи - у команд Іспанії, Нідерландів, Австралії, Індії, Пакистану.
Правила гри
Як і у всіх різновидах хокею, гравці використовують ключки. Мета гри - загнати за допомогою ключки м'яч у ворота суперника. Стосуватися м'яча руками або ногами, окрім воротаря, заборонено. На ногах у гравців - звичайне спортивне взуття. Поле використовується трав'яне, але з кінця XX століття широко стали застосовувати штучне покриття.
Перемогу бере команда, що забила за час гри більше голів чим суперник. При рівному рахунку оголошується нічия (на деяких турнірах може застосовуватися додатковий час).
Хокей на траві - єдиний вид спорту, по якому у Індії є золоті олімпійські медалі.