Ввиду нарастающей актуальности заслуженной критики до Предела, распутсившейся местной власти, создается эта тема. Просьба не устраивать тут чаты с целью закрытия этой темы!
НЕТІШИНЦІВ РОЗВОДЯТЬ, ЯК КОШЕНЯТ...Чиє свято – День місцевого самоврядування?
Попри те, що в нас, як і в багатьох містах, де-юре існує місцеве самоврядування, де-факто, на жаль, його немає. Нетішин, насправді, в руках куп-ки “сильних” міста нашого, і вони його щороку ділять (шматують) між собою та відбивають атаки спільного ворота – активної частини громади міста, яка не хоче жити за правилами “купки”.
Зовні у нас все ніби благополучно, влада робить вигляд, що турбується про громаду: добудовує мости, ремонтує житловий фонд, освітні заклади, дбає про благоустрій, та все це обгортка від цукерки, яку всередині доїдають ось ці… “жуки”. Ми – їхні заручники, і дивляться вони на нас, як шершні на беззахисний бджолиний вулик.
А яким же мало б бути місцеве самоврядування? За законом, місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада міста.
Як бачимо, всюди фігурує територіальна громада, а вже потім владні органи, які її обслуговують. Описати ж наше реально діюче місцеве самоврядування можна одним словом – бутафорія (ми не говоримо про рядових працівників виконкому та міської ради, які за мізерні зарплати відпрацьовують свій хліб, а про чиновницьку верхівку, яка нині заправляє міським парадом!).
Із системи місцевого самоврядування прибрали неугодного міського голову, адже, виявляється, громада не запитала дозволу у владних старожилів-бюрократів, і обрала “не того” мера. Як бачимо, з народовладдя місцеві можновладці зробили килим, по якому вправно тупцюються. Хто ж розраховуватиметься за ці накилимні танці? Звісно, що нетішинська громада, тобто, ми з вами. Перша плата: у громади забрали ко-мунальне майно (банно-пральний комплекс, автостоянку та громадський туалет, які пустили з молотка податківці за борги ЖКО) вартістю біля 1,4 млн. грн. І якщо міський голова О.Омельчук боролася в судах за повернення цього майна (тому і поплатилася посадою), то секретар міської ради М.Степаненко разом із депутатською більшістю, підконтрольною провладній партії, цинічно віддав у суді громадське майно. Міська рада відмовилась: “від апеляційної скарги на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та в цілому від позову до податкової інспекції про визнання дій незаконними”. Що й казати, недарма громада двічі ініціювала проведення референдуму про розпуск міської ради, і недарма секретар ради М.Степаненко принципово перешкоджає його проведенню, адже він із прибічниками, на відмінну від нас, громади, бореться за своє особисте місто.
Ще один “подаруночок” припасла нетішинцям під ялинку з прийняттям нового бюджету ця чужа містянам влада. Можливо, через безвідповідальність чиновників, а, можливо, за домовленістю майже 6,8 млн. грн. боргів, що: “утворилися внаслідок погодження виконкомом міськради в рішенні №375 від 16.10.09 р. тарифів на житлово-комунальні послуги з водопостачання, водовідведення, транспортування та постачання теплової енергії в розмірі меншому, ніж розмір еко-номічно обґрунтованих витрат на їх виробництво” має сплатити Нетішинська територіальна громада для ВП ХАЕС . Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14 вересня 2012 р. вирішено: “розстрочити подальше виконання рішення господарського суду Хмельницької області на десять років, із обов’язковою сплатою щомісяця 56 817 тис. грн. (у рік – 682 тис. грн.!), починаючи з січня 2013 р. по грудень 2023 р. включно”.
Відповідальності за таке збиткування над громадою ніхто не несе.
Тому нам, громаді, не варто забувати, що саме наша байдужість робить сильними купку князьків-поводирів, які “розводять нас, як сліпих кошенят”!
http://www.neteshyn.com.ua/images/stories/newspaper/Post23.pdf