Аматорські вірші

[Archy]

Шла зима в глазах светила тьма
и непонятно ждать от мира зла
или добра. Передомнй дорога
белая как снег уже 18 км.
А дальше - жизнь или смерть?
Живу ли правильно пишу ли
истину? Но я знаю одно надо
жить дальше не оглядыватся
назад, семью создать, ребенка
воспитать. Надо просто быть
верным и искренным. Незнаю
проснули завтра? Смутные
мысли не дают уснуть. Не надо
думать о дурном, не надо
терзать себя о том. Я ето
понимаю но потом снова
начинаю и чем же грустит
голова? Почему серце снова
обмануло меня? Драматизировать
нельзя я просто жуву.
Стараюсь человеком стать,
радным помогать. Успакоюсь
уйду и может и там я стихи напишу?


Любви рассвет не вернуть.
Что делать - умереть или
назад вернуть. Рваная
рана серца кравоточит
ноит и кречит. Любовь
была но во время дождя
выстрел в серце и как
жить тогда. А счастье
было...
Было и прошло ты не
вернеш его. Смысл
жизни вдруг патерен.
Дым сигарет не
успакоит алкоголь не
залечит рану души.
Знать бы как ето лечить?
И тогда быть может
успакоился и продолжал
дальше жить. Рана души
не лечится врачем
доктор безсилен спасти
любовь. Не надо падоть
духом такова судьба.
Да, ето все слова.
Оно не перестанит ныть
никогда. Но любовь
вернется пусть уже
не та, быть может
предвидущая ошибка
и тогда ты забудеш
прошлое, поймеш ето
судьба. А пока живи
и не думай а если бы
тогда...
Время лечит не всегда
боль и горечь всемирная
бида. Я не думаю что
жизнь зла она просто
загадка для тебя и для
меня. Не думай о плохом
люби и не грусти.


Глаза бездонной красоты,
улыбка заката луны. Не
пряч своей красоты.
Поцелуй меня окрели,
обнемио своей любви
расскажи. Дай мне в
душу пройти, глаза
поднеми. Теплыми
словами согрей. Я тебя
за все прощу, ты
толька не уходи. Ты
богиня любви, радость
новой зари. Будьсомной
всегда. Ни солнца, ни
луны ничего нежалко
для тебя. Моя жизнь
твоя, все что есть у меня
все ето для тебя.
Ты лиш будьсомной всегда.
Ты же знаеш я любдю тебя!

 

[[LP]Mr.Hahn]

Отвечай скорее, папа, что ты в ящике хранишь?

Ты про круглые таблетки? Это ЭКСТАЗИ, малыш!

Эти штуки мне позволят без вступлений и прекрас

Показать разнообразЬе. Начинаю свой рассказ.

Моды мир, гламур и пафос здесь представлены с лихвой

Правда злоупотреблемние вызывает геморой.

Вот к примеру КельвинКляйны: красный, жёлтый, голубой.

Эти дивные таблетки не хотят играть с тобой.

Есть Армани и ЛаКостэ, Дольче и Коко Шанель.

Съел три штуки и готово, и в башке твоей шрапнель.

Автопром представлен массой разных марок и имён.

Эти громкие названья превратят твой мозг в бульон!

Митсубиши и Ферарри, Ауди и Мерседес,

Есть ФольцВаген, ниже Хонда - сразу разуму пиздец.

Вот Тойота, рядом Лексус и МИШЛЕНовский чувак.

После этих вот таблеток в голове твоей бардак.

Вот Дельфины - это супер. Танцы будут до утра.

И депрессия под вечер. Налетайте, детвора!!!

Евро, ЭмТиВи и Клевер, Супермены и МакФак

Телепузик, Вудди, Твитти и конечно Дональд Дак.

Бабочки, Метро, Подкова. Серп и Молот, Бэтмен, Лав.

Эпл, Моторолла, Велла, Снуппи гавкает гаф-гаф.

Это далеко не всё, сынулька. Много видов может быть.

Перечислить можно сотни и на рифму положить.

Но при всём разнообразьи, ты запомни, сын, одно:

Никогда не ешь наркотик, ведь наркотики - гавно!!!

Прикольный!!!!меня аж самого попер!!

 

[Fake]

Все так віддаляється від мене
Я залишаюся наодинці зі своїми думками
Більше надіятися не треба
Вперше відчула, як це можна вбити словами
Я тікаю сама від себе
І втрачаю сили, щоб боротися далі
Зходжу з розуму - думки про тебе
Плачу, бо знаю, що боятимусь віками
Я не знаю, що мені треба
Знову залишаюся сама зі своїми думками
Все вже давно покинуло мене
Це так складно, що я не виражу словами
Бачиш? У тебе все моє
Може я зможу подолати біль сліз ріками

 

[Natashe4ka]

.

Забути, і сказати ні,
на жаль не можу я,
ввірвався у життя моє назавжди ти,
хоч знаю, шо не поруч ти зі мною,
та я все марю лиш тобою,
так прикро покидати всі думки,
та й викреслить тебе не можу я,
о, якби ти тільки знав, шо значиш ти для мене,
а відчуття, які я використовую для тебе,
та їм ж нема кордонів,
кохаю до нестями я тебе,
коли ж нарешті ти це зрозумієш?!
мабуть безглуздо це усе казати,
адже для тебе я вже не існую...

 

[3o3o 3aP}|{aBeJIu]

Музло поставив в сіді-румі
І пишу стішок для Doomi,
Мав однажди я нагоду
потрапити якось у пригоду
а точніше сказать в чат
там канєшно всім я рад
як обично сижу пишу-
але шось зриває кришу,
мабуть просто то горілка
бо трохи боліла зранку горівка
ось сижу пишу у чат,
слово за словом, за матом мат,
тут чиясь легка рука
лиш дала мені пинька,
а вжу думав пронесло
якби ж Doomi не було
а так зразу потемніло,
я із чата улетілО,
я довго бігав по кімнаті
бо 5 діб не буду в чаті
заслужив собі награду
я щасливий - Doomi рада
і оце для їй на зло
зробив кучу помилок
бо мене немає в чаті
а когось треба виправляти
Десь у пятницю на волю
але там опять застольє

 

[~bit~]

Якось напився зламав деревце,

Стидно дивитися людям в лице,

Я бив себе в груди, я бив себе в лоб,

Знову напився ну і мать його в**б.

 

[TwiSt]

Пітер Зробив Машину,
Гарі замінив їй шину,
Машина дир-дир пердь,
І всім курям нафіг смерть...

 

[~bit~]

Ранок тане у тумані,
Шелестіли комиши
І граційно як ті лані
Йшли по полю алкаши.
Beer_Water'и

 

[AdMiRaL_DyPa]

Я по лісі йшов усраний
Аж побачив стовп засцяний,
Я до нього притулився,
щоб не впасти бо напився,
тут із лісу як олень,
появився друг мій, пень
Він одітий був у шубу
і тримав в руці балубу!
Він ласкав її руками
і смоктав її губами,
тут прийшла його подружка,
яка срала у подушки!
Наркомани в передозі,
і бички всі на підлозі,
вся обригана параша
погуляла вчора маша =))))

добавлено через 17 часов 16 минут
в пиво водах ми сидiли,
пиво пили, рибу їли,
тiльки вийшли погулять,
зразу всi в кущi - посцять!
Я стою собi куру,
бачу скаче кенгуру,
я ногою в сраку бєх,
воно впало i сконало!
в мясорубцi ми крутили довго бездихане тiло,
всi обляпанi, в кровi, шо зимою снiгiрi!
мертвi бджоли не гудуть, пульт не робить,
тре заснуть

 

[AdMiRaL_DyPa]

Ми в походi вiддихали,
їли сало i бухали,
у палатках ноччю спали i у спальнiки ригали...
Приїжали всякi кєнi
хтiли спортить настроєньє
но нам було по кую,
ми лежали,
шо в строю.
Вiдпочили на ура,
но закончилась вода пiсля того бодуна шо зморив нас по утру
Iгор каже:
-щя умру,
принесiть менi води,
а ми:
-куя! сам iди!!!
вiн обiдився i плаче
i ногой мене куяче,
Чiпа, -каже, мля вставай,
ми ж попали шо у рай! пиво, водка i тушонка,
i з ноги мене в пiчьонку!
я ригнув i падарвався,
потiм з IгАрьом наклався!

добавлено через 3 минуты
ми ригали вмєстє разом,
жалко не над унiтазом!

 

[Настюха!!!]

AdMiRaL_DyPa,
у тебя талант ))

 

[AdMiRaL_DyPa]

Та да! i вот паслєднiй на сiводня ))

Шось на рiфму пробиває,
мабуть скоро я сконаю.
Я ж паетам, мля родився,
до тих пор пока не спився!
сiнька творить чюдiса,
з Кiнгуру зачьотна тєма,
вот такато вот дiлєма )))

 

[Fake]

Розмова з собою...
Зніми маску і покажи хто ти
Присягаюся, не дам себе обвести
Я бачу, що щось приховуєш
І чогось точно не договорюєш
Ти любиш бути на самоті
І любиш служити власній брехні
Ти голову сама собі заморочуєш
І накрутами її ж просочуєш
Розберися в собі і дай відповідь - хто ти?
Чи обійдеш, чи будеш річкою пливти
Власними ж думками себе замордовуєш
Власними ж словами його засмучуєш
Для тебе відіграють роль їхні жести
І ти не можеш позбутися решти
Чому ти все це в словах викладаєш?
Закрийся в собі - ти нікого не знаєш
Закрий очі на все і роби всім кривди
Ніхто не розгледить в тобі й пилинки
А потім морально біль терпиш
Чого ти прагнеш - не уточниш
І в душі ти боїшся самоти
Та голоса заставляють прагнути
Закриваєшся в кімнаті - плачеш
Розумієш - для нього нічого не значиш
Втрачаєш розум, але душа каже - йди
Знову чекаєш болюче *прости*
Себе брудом поливаєш
І на той світ випроводжаєш...
Більше терпіння немає, бери і кради
Розумієш, що безглуздо - вже нікуди.
Бачиш, ти сама себе усамітнюєш!
Але признатися цьому не осмілюєш...
І так висловлюватися будеш завжди
Стараєшся білі полоски провести
Усвідомлюєш, що тільки малюєш
Життя своє раз за разом паклюжиш
Забудь, тебе і так ніхто не схоче провести
Тай куди ти підеш? Куди?
Останні дні свої рахуєш
Воно близько, а ти не чуєш...

добавлено через 23 часа 53 минуты
Меня пугает серость завтрашнего дня
Несколько секунд - и снова утро
Снова заблуждение, хотя...
Признаюсь, и так все очень мутно
Долгая, жестокая война
Боже, все настолько глупо...
Понимаю, верить в чудо мне нельзя
Все равно все остается смутно...

 

[Fameli]

Строго не судіть сама склала!


О слів жорстока і солодка влада!
Вони стрілою у серця влучають
А наслідки болючі та пекучі
Завжди чомусь всі забувають.
прості слова на вітер не кидайте!
А думайте про інших як їм жить
Про підтримку й милосердя памятайте
Памятайте як і з ким дружить
Не ображай словами бліжніх
А другу помагай всяк час
Він точно не забуде обіцяю
І дружба обєднає вас!

 

[te_KILL^a]

Кожного разу прокидаюсь... і плачу,
бо знаю:сьогодні ми побачимось
Я плачу,бо не знаю
чи довго я терпітиму
насмішку вічну на вустах.
Я непомітно сидітиму
тримаючи сльози в очах.
Я плачу:ніхто не знатиме за що? про що?
Я просто плачу,а він,помітивши закляк у погляді
а потім схаменувся.
Ніби хвильку розумів,а потім повернувся.
Адже навіщо дивитися і бачити ніщо!!!
Таких,як я ,життя каратиме Вічно!!
Таких,як ти не образить ні-за-що!!!
Ось що написала моя подруга

 

[TanDem]

Встану рано вранці
Вип'ю чашку ртуті
І піду подохну
В тому інституті...:'(

добавлено через 3 минуты
Якось бабі дід сказав
"Я голодний як удав
Хочу їсти, хочу пити
Щось бадяж, бо буду бити
Баба зразу очконулась
Підірвалась, уїбнулась
Через час несе дідулі
Хавчик прямо у каструлі
Облизався дідуан
Лисий, чахлий уїбан
Відкририває казанок
В казанкові колобок
Що це бабо за хуйня?
Я не поняв ніхрена
Кругле, з носом і вухами
З рилом ротом і баньками
Баба каже:"Це, дідок,
Дуже вкусний колобок
Хавай падло, не пизди
І скоріше спать іди"
Тільки дід хотів вкусить
Чує матом хтось пиздить:
"Хулі ти открив їбало
Чмо поморщене, хуйло"
Дід усрався з переляку
Вмить закрив свою ротяку
Колобок бігом стрибнув
І в ліси десь пиздонув
Котить лісом круглий хер
Тут виходить дикий зверь
Ой - пробачте я збрехав
Зайчик - йобар прискакав
Каже: "Падло ти і чмо
Кругле печене дерьмо
Зараз я тебе затопчу
Потім сяду і подрочу"
Колобок немов здурів
Каже:"Шо ти охуїв
Косоокий уїбан
Тупорилий блядь баран
Заєць зразу замовчав
Яйця в жменю та й помчав
Покотився в будяки
Погубивши кізяки
І попиздив наш кругляк
В центер лісу на п*ятак
Де тусються тварини
І нема ніде людини
Котить, чує щось репить
Лізе, кашляє, пердить
Глянув - бешаний вовчара
Шкірить зуби - от сучара
Каже:"Йобаний ти в рот
Хлібобулочний урод
Щас захаваю тебе
І мене це не їбе"
Колобочок не злякався
Улибнувся, облизався
І почав грузить воачару
Тупорилу, бля, сучару
Каже:"Я тебе зарию
В гроб положу і закрию
Поняв, сіра ти собака,
Геть, бо виїбу у сраку!"
Вовк облізлая собака
затулив руками сраку
І поплентав десь у ліс
Сіре падло, дикий біс
Далі валить колобок
За ліском уже гайок
У гаю пташки співають
І дерева обсирають
Чує колоб незабаром
Потянуло перегаром
Це здоровий медведяра
Нализався як сучара
Каже:" Йди шарко сюди
Бо получиш ти пизди
Хватить круглий тормозить
Мені треба закусить"
Не пішов би ти у сраку
Кослапий дебіляка"
Отвічає колобок:
"Отїбись туптй мішок
Вмене настрою немає
І тебе грузить ламає
Я вже вовка загрузив
Хоч тебе шоб попустив?!"
Міша каже:"Я поняв,
Я пішов і уїбав"
Дуже добре йди Мишко
БО напхну кілків в очко
Далі котиться як м*яч
Із муки солодкий квач
Бачить чухає Ліса
На лобкові волоса
Колобок розкрив Їбало
Щоб було, то щось би встало
Він і справді здивувася
і в мурашник уїбався
А лисиця на весь ліс
Гола бацає стріптіз
Возбуждає весь цей ліс
Псів, котів, тхорів і кіз
І повівся колобок
Очі вивалив, втикнув
Та й до ло рижої катьнув
А вона його дибіла
Утопила й замочила
Об*їбала цю хлібину
Рижа хитра блядь скотина
Дуже сумно я не спорю
Тяжко бути бокопором
Смисл казочки такий
Чи старй чи молодий
Чи у силі ти мужчина
Все одно люба дівчина
Може бошню задурить
Об*їбать і зачмирить
От такі вони сучари
Ці дівки хуйові чмари.O

 

[badboy]

Аматорські вірші

Холодні скроні я маю та хочу,
щоб жінка кохалася з ним обережно.
В страшенному трафіку - рухи-секунди
скидаються більше на доторк омани.

- Ти бачив, як небо не схоже на тебе?
- Ні, я не бачив. Не те мав на увазі.
- Скоріше за все, воно і не треба.
- Я був сильно вражений, коли мацав руками.
- А думаєш думка - така, яка мусить?
- Вона має бути такою, як треба.
- А я була в Києві, гуляла у центрі.
Я маю сказати у вас холодно, друже.

І склалося враження, що сам із собою…
Питаюсь у когось : який в тебе настрій.
а він чи вона мовчить та не чує,
як небо - прозоре та схоже на казку.

Ми перетворюємо нерви у іграшки.
Він іритує мене до неможливого.
Як запхати очі, щоб не бачили,
Як згасає небо від супротивного.

Тікають звірі з міста лабіринтами,
Злітають хворі зорі понад голови.
Ховають люди свої іграшки :
Він дратує усіх… Так неможливо ВЖЕ!

Зроби щось! – розрізай…
Злий моє серце у водограй.
Я буду думати і міряти
Так холодно… дихати… мені…

Дві матері впали з мосту у річку.
Дивні тварини заповзли у чухлі
Старого норвежця. Читали там казки
Ненародженим дітям, що переродяться.

Й сім тисяч годин тому з‘явилися руки,
Що хотіли хапати ніс за волосся.
Ну а може, ще й сонце перетворює ігри
У ігри із самими собою.

Течія несла обличчя й машкари.
Комахи танцювали колокрути навколо.
У пательнях шкварчала яєчня та сала.
Мене називали скаженим та хворим.

Простягала руки до світла.
Сонце спалює гори.
Ми закінчили дихати.
Один мільйон сто вісімнадцять тисяч сто тридцять три видихи…

 

[Forever_Autumn]

Дзвін до мене озоветься
над безмежним жовтим полем
та у серці відіб’ється
задушливим гірким болем.
Відбиток диким воєм сплинув,
Не дзвін то розриваючись кричав
То десь таємно Хтось загинув,
Щоб ти не бачив і не знав.
І жаль розплився на полотнах
Душі моєї дивним смутком:
То зник кудись безповоротно
Той, Хто у пруття клітки стукав.
Плачем розвіявсь голос з поля
Зі своєї пастки піду я за ним,
Близьким. Моя, як і його неволя,
Якщо й скінчиться, то теж на полі тім.
Ти чуєш? Оклик воєм сплинув.
Не дзвін то розриваючись кричав,
То світ недавно мій загинув,
А ти не бачив і не знав.

 

[JohnSparrow]

Не мое
------------------

Осень наступила
Отцвела капуста
И во мне пропали
Палавые чуства

 

[Forever_Autumn]

Кто-то здесь, а лета нет.

Небо больше не вернет

Крыши, музыку, веселье,

Кухни, сказки и безделье:

Порванные кеды

Философские беседы

Истрепанные джинсы

Разбросанные мысли



Я здесь есть, а вас здесь нет.

есть лишь памяти буклет;

там былое без рекламы -

и скитания дворами,

желтые странички

потерянные спички

распитые бутылки

творчества разминки



я здесь есть, а ямы нет

наконец-то тяжкий гнет

вон унес свое проклятье

мне оставив на запьястьях

лезвия, таблетки

веревки, табуретки

мои самоубийства

подлости, злодейства



я здесь есть, гитары нет.

брезжит ночью легкий свет

замков и домов химеры

мозга вырывает двери

на милые кощунства

глупые безумства.

моя рациональность -

далекая реальность



мы все здесь, а мира нет.

мы идем глядя вперед

к черту идолов, каноны

каждому - свои законы

рокнролл бессмертья

вечный луч рассвета

старые аккорды

да рука свободы

нам не нужен платный свет,

есть лишь мы,а мира нет