Після відходу Григорія Суркіса з посади глави ФФУ перемоги в чемпіонаті будуть даватися «Шахтарю» ще легше
Неділя, 2 вересня, увійде в історію українського футболу. Цей день не буде повґязаний із гучною перемогою клубу або появою нового лідера збірної. Більш важлива для розвитку всього футболу подія відбудеться за межами поля.
Початок осені ознаменується завершенням епохи Григорія Суркіса в якості глави Федерації футболу. Пройдуть безальтернативні вибори нового президента - Анатолія Конькова. Майбутній Конгрес ФФУ - це не просте голосування за наступника Суркіса, а офіційне оформлення перемоги так званого донецького крила у вітчизняному футболі.
Нагадаємо, Григорій Суркіс очолював Федерацію з 2000 року. Майже весь цей час йому опонували представники Донбасу - футбольні функціонери, повґязані з ФК «Шахтар». З кожним роком вплив «опозиції» посилювалося.
Коли Президентом України був обраний Віктор Янукович, позиції Григорія Суркіса в ФФУ серйозно похитнулися. У грудні 2010 року над головою Федерації нависла загроза втратити посаду. «Опозиціонери» на 12-му конгресі ФФУ зробили спробу відправити Суркіса у відставку. Необхідної кількості голосів у «донецьких» не було. Тоді на захист Суркіса став УЄФА, який заборонив зміщувати главу Федерації до закінчення строку його повноважень (тобто до вересня 2012 року). Українському футболу погрожували санкціями.
Вже перед Євро-2012 Григорій Суркіс заявив, що не буде восени балотуватися на пост глави ФФУ. В одному з інтервґю він сказав, що збирається більше часу присвятити родині, але буде продовжувати роботу в виконкомі УЄФА.
Суркіс і його партнери навіть не спробували виставити свого кандидата. Можна вважати, що Суркіс та Ігор Коломойський (власник «Дніпра» та віце-президент ФФУ, який підтримує главу ФФУ) в ситуації, коли більшість клубів виступає на боці тандему «Шахтар» - «Металіст», зрозуміли, що зараз шанси на перемогу мінімальні, й віддали ініціативу супернику.
«Опозиціонери» (принаймні, так їх ще можна називати до 2 вересня) прийняли рішення висунути Анатолія Конькова. В очах громадськості відомий у минулому футболіст і не дуже успішний тренер одразу не асоціюється з «донецьким крилом» Ахметова. Хоча те, що він ставленик Донецька, сумнівів не викликає. Як і те, що представники Східної України домінують в українському футболі. Тому майже всі колективні члени Федерації підтримали Конькова. Ніхто навіть не натякнув на можливість перемоги альтернативного кандидата.
Уродженець Донбасу Анатолій Коньков грати почав у рідному Краматорську. У 1968-1974 роках він виступав за донецький «Шахтар». Як футболіст прославився в київському «Динамо», куди перейшов у 1975 році. Протягом шести років з київською командою Коньков виграв чимало титулів (наприклад, памґятний Суперкубок УЄФА). Кілька років тому в одному з інтервґю він зізнався, що, незважаючи на належність до «Динамо», його симпатії належать «Шахтарю». Незабаром Конькову видасться чудова нагода на ділі продемонструвати свою відданість.
Тренерська карґєра Конькова була не такою яскравою, як футбольна. У радянські часи він очолював сімферопольську «Таврію» і донецький «Шахтар». На початку 90-х йому довірили пост тренера «Зеніту». Затіявши великі кадрові зміни, Коньков результату в «Зеніті» так і не домігся. Потім була робота без особливих досягнень із полтавською «Ворсклою» та алчевською «Сталлю». Останнім місцем тренерської роботи кандидата в президента ФФУ був азербайджанський «Інтер». У команду було запрошено велику кількість легіонерів. На адресу Конькова посипалися звинувачення у фінансових махінаціях. Очікуваного високого результату «Інтер» не добився. У 2008-му Коньков був призначений спортивним директором «Сталі» (Алчевськ).
Сезон 2011-2012 продемонстрував, як можна домогтися перемоги, не маючи в активі керівника Федерації. Як відомо, українські клуби поділені на два табори: прихильників Ахметова, з одного боку, і Коломойського - з іншого. У Донецьку з клубною дисципліною все гаразд. Команди цієї групи прекрасно знають, в яких іграх потрібно «зі шкури лізти» заради перемоги, а коли позитивного результату домагатися не варто. А в іншому таборі молодші за рангом команди іноді відбирають важливі очки в «Динамо» і «Дніпра».
На думку багатьох фахівців, саме це і стало однією з основних причин поразки «Динамо» у минулих чемпіонських перегонах. Адже на гру з киянами майже всі суперники налаштовувалися, як на останній бій, а «Шахтар» часто здобував «прохідні» перемоги.
Що буде після безальтернативних виборів президента ФФУ? Домінування донецького крила закріпиться, а добувати перемоги «Шахтарю» на полі та за його межами стане ще легше. Після призначення Анатолія Конькова поле для маневрів у чемпіонаті у прихильників Ахметова збільшиться. Як би Суркіс цей факт не спростовував, але глава ФФУ завжди мав вплив на суддів, контрольно-дисциплінарний комітет, призначення в структурах ФФУ. В нових умовах повернути чемпіонський титул «Динамо» буде складно, а «золота» в столиці не бачили вже три сезони.
адміни, додайте голосування пліз на цю тему