Аматорські вірші

  • Автор теми Автор теми Smile
  • Дата створення Дата створення
Sashuna сказав(ла):
Це я сама написала,ну як вам???
Молодець! *BRAVO* *THUMBS UP Продовжуй в тому ж напрямку! В тебе гарно виходить! :-)
 
В мене ше є ось

Сонечко
Заглянуло сонечко,
у моє віконечко.
Гарно усміхнулося,
Ніжно доторкнулося
до мого віконечка.
Засвітились промінці
наче зірки золоті.


Зима
Наступила прекрасна, біла зима
Снігу випала ціла гора.
Маленькі сніжинки летять і летять,
Діти з гірки на санчатах мчать.
Ушколу не ходять,
Канікули в них.
Нового року чекають діти усі.


Нетішин
Нетішин, рідне моє місто!
Я народилась в ньому і живу.
Воно прекрасне, мов намисто,
я всім про нього розкажу.
Містечко гарне і привітне,
Його не можна не любить.
Для кожного Нетішин- рідне,
І кожний у Нетішин мчить.
 
Сашунька,а у тебя видь талант!очень красиво выходит! O:-)
продолжай ещё писать
 
Sashuna сказав(ла):
Це я сама написала,ну як вам???:-[
Сашуня, просто СУПЕР *YAHOO* *YAHOO* *YAHOO* пиши ще. В тебе гарно виходить *DANCE* *DANCE*
 
Ну це покишо все,це я пишу,коли дивлюсь якусь передачу

добавлено через 40 секунд
Дякую що оцінили

добавлено через 1 час 25 минут
Байка
Хочу я вам розказати цю історію малу але може і смішну
Йшло ягнятко через ліс і зустріло вовка
Той його вкусив за хвіст і почувся зойкіт
Куди йдеш промовив вовк?
І глянув спід лоба
У ягня від страху підкосились ноги
Поспішаю я у ліс,візьму подарунки
Щоб для мене їх приніс,цілії пакунки!!!
Тут ягнятко поспішило і хвостиком покрутило,
Довго вовк сидів чекав отих подарунків
А ягнятко усміхалось від мамин поцілунків
Поцілуночки за те,що він вовка обхитрив.
Ось така маленька байка вчить великих всіх тому,
Що якщо ягня мале може бути найсильнішим,найхитрішім й сміливішим.
:-[
 
ВОТ ВАМ МОЁ твоРчАствО!
Читать рифмой!!!;-)
Вся жизнь-игра,а мы-актёры.
Подпись:Контеры й Тероры!

давно придумал!
 
Час пливе неспинно
Сумно тут коло вікна
Дивишся угору
Бачиш світлі стіни
Дивишся у бік
Кругом муляж
Гляниш вниз і бачиш
Те, що під стопою
Рівненька підлога
Сумно тут коло вікна.
 
Все що було до нас - таємниця,
Що в майбутньому - теж темнота,
Та у кожному серці іскрится,
Українська любовь й доброта!

Ми не прагнемо жити минулим,
Та й боїмся в майбутнє вступити,
Довго муки в кайданах терпіли,
Та тепер ми їх мусим розбити!

І нехай всі хто можуть повстануть,
І згадають прабатька - Тараса!
Якщо разом - дні світлі настануть,
Якщо ні - знову скорчем гримаси...

ось такий ревуліційно налаштований віршик...
трошки корявенький, не судіть суворо... :-[
 
ох капец! класна стаття, Пашочок *BRAVO* *THUMBS UP
 
стишок"ты кто?"
ты кто?
ты жизнь дарящая и приводящая
в могилу
ты кто?
ты--женщина(иль девушка),
имеющая красоту как удивительную силу
ты кто?
ты та, кто любит, и играет
хрупким сердцем и иногда
его роняя или запуская душу
к ветру
ты кто?
ты--соль земли,
ты смех веков,
счастливый звон любви оков,
тепло и свет, тень от свечи,
огонь бушующий в ночи...
(автор неизвестен)

Кохання воно ж світле почуття ?
Чому ж воно таке зловісне(наголос на останій скалад) ,
Від нього більш немає вороття...
Чому ж воно ніколи не мене.
Любити все одно що
Віддати свою грішну душу
Хай роблять з нею будь що
Кохати себе я більше не примушу.
Хоч люди вчинок мій осуджують
І з цим нічого я не вдію
Вони ніколи мене не зрозуміють
ЩО КОХАТИ БІЛЬШЕ Я НЕ ВМІЮ!!!!!!
 
бе бе бе

Я за минуту могу написать,
То что ты не напишешь за сутки,
И могу о любви росказать,
Что твои стихи станут как шутки...

>:o
 
Про брата и сестру

Я вижу свет в твоих глазах;
Свет детской радости и силы;
Никто никак и никогда
Не сможет узы развязать
Ведь их меж нами нет
Ми просто брат и сестра
И пусть с тобой во всех мирах
Моя душа живёт в твоих глазах.
 
Понедельник, поздним вечером,
Как обычно, наиграное настроение,
Делать нечего,
закисшись с пивом в руке,
в пожизненном депресняке,
я мимовольно, вспоминаю о тебе,
моей судьбе...
хотя скорей всего ты не она,
я это понимаю,
Но почему ты мне нужна?
я этого не знаю...
Пробегая,
мелким дождиком рассвет,
Смогла меня забыть,
а я тебя нет,
Не получается, как не стараюсь я,
С тобой ростатся,
Зачем мне надобыло глупому,
Тебе в любви признаватся...
с розбитой брылою в груди,
Минуя счастье на пути,
Я создавал илюзии,
прикрасного мира,
Но так и не наполнилась,
твоим теплом квартира...
в целом мире,
Ты мне одна нужна,
я не хочу чужого света,
и мнимого тепла...

no comments... эт не про кого, просто от нефиг делать написал......... :-(
 
Smile, не переставай писати вірші. Найкраще в тебе, це позитивний настрой. а то молоді люди зараз як пишуть, то обовязково те що зараз паршиво жити і .т.д а в тебе лиш оптимізм та та краса. молодець. продовжуй далі. Краса врятує світ!!!
 
Ми песимісти? хай вам грець, шановний,
Та чи не про кохання найгарніші вірші?
Мабуть це ви песимістичний, безумовно,
Якщо вже наші починання гірші!!! :-\
 
Ну у кожного своя поезія і кожна по-своєму красива... В когось оптимістична, в когось більш сумна... Але кожна по-своєму гарна. Ось мій "віршик" (детский лепет)

Тиха гра гітари…
Хмари вдалечині…
Промінь сонця мене привітає
І все ніби уві сні

Тихо вітерець траву колише
Грає волоссям моїм
Усе весною знову дише
Чи може бути день таким чарівним?

Перша травичка зеленава
Течуть дзвінкі, швидкі струмки
Птахам в синім небі забава
Вертати із чужини

А небо чисте і спокійне
Сонце гріє, та не пече
НІ! Життя не безнадійне
Я хочу жити ще!

Чудні аромати лугу
Повільно заповнили повітря
Скоро й селянин візьме плуга
Його робота давно вже жде

Все ніби зі сну відродилось
І душа ураз ожива
Хочеться лежати й у небо дивитись
Але літать що не вмію шкода

Якби мені крила великі і сильні
Я б ангелом для тебе була
Жила б я тоді спокійно і вільно
Я б полетіти у небо змогла…
 
***
Так боляче було промовити "Прощай",
Від мук й розлук лиш гинуло кохання
І стер ти з пам'яті своєї
Все те, що відбувалося між нами.
Я все пройшла, я витримала це
Та і незнаю чи тобі це так важливо
Забув ти мабуть вже давно про все,
І розважаєся з хорошими думками.
Але й повір, мені до цього також всеодно!
У серці вже нема для тебе місця...

Були чудові митті в нас з тобою,
Але кохання вічним не буває,
Залишив ти мене одну із самотою,
Тепер нічого в нас нема з тобою....

Не судіть строго цей віршик, він був написаний під емоціями...в мене тоді настрою не було.... а посвячений він....ну навіть ненаю кому, мабуть просто так :-[
 
будь ласка, напишіть тут гарненький віршик до 8-го березня, або прошу дайте ссилочку де можна знайти такі... Наперед вдячна
 
Одиночество

Одиночество - та сила, что выпускает мысли,
Которые уж много дней, как в памяти зависли.
Я всё перебираю, что зделал где не так,
Ну а в итоге выйдет, что я полный дурак,
Который всех родных безсовестно кидает,
Который дружбу не ценил, любовь перебирает.
В итоге, как всегда, останется один
И мрак теперь в комнате его же господин...



Возможно глупо и банально, но всё же ...