Я уже запросила людей на 10 год., пізно щось змінювати. Люди планують, уже настроїлися.mason сказав(ла):
Велоспорт та велотуризм
- Автор теми Petake :-)
- Дата створення
Да нет, сам переключатель по другому работает как-то:-( подозреваю, что ему амба...NIK_fisher сказав(ла):
Велопробіг
Примірно на 14 липня у Дубно.
Заохочуючі матеріали:
Рівненська область, за 45км від Рівного, на р. Іква.
Дубенська фортеця:
ФОРТЕЦЯ ТВЕРДА ЯК ДУБ
В Україні є чимало міст із багатовіковою історією, овіяних ратною славою, з чудовими билинами і легендами. До таких міст з повним правом можна віднести Дубно, що минулого року відзначило своє 900-річчя. Виникло місто за смутних часів, коли загальна ворожнеча й усобиці дрібних князів, постійні набіги кочівників змушували людей, які запекло боролися за існування, створювати укріплені селища, курені, околиці. Хлібороби і ремісники, що жили в них, були й умілими воїнами, згуртованими спільною небезпекою і ненавистю до ворогів. Пізніше околиці і курені природно і легко перетворювалися на полки й округи, здатні в найкоротший термін виставляти боєздатні, добре озброєні та мобільні військові формування, що одержували назви своїх міст.
За легендами, тисячу років тому на місці теперішнього Дубно серед вікових дібров стояло село Дубенка, що потім одержало назву Дубен. Саме цей Дубен згадується 1100 року в Іпатіївському літописі у зв’язку з надзвичайною навіть для того суворого і жорстокого часу подією. Володимиро-Волинський князь Давид Ігорович підло і підступно осліпив Теребовлянського князя Василька. За це злодіяння руські князі на чолі з великим Князем Київським на з’їзді у Вітачеві позбавили Давида князівства, залишивши за ним тільки Буськ, Острог, Дубен і Чарторийськ.
Ще одне літописне згадування Дубен відноситься до 1149 року, коли тут побував відомий князь Юрій Долгорукий. У 1240 році Дубен, як і всю Волинь, та й узагалі Русь, розорили і спалили орди Батия, після чого місто надовго знову перетворилося на зубожіле селище. Минули сто довгих років запустіння, занепаду, і от 1340 року Волинь опиняється під володарюванням Литви. 1386 рік відзначений в історії тим, що тоді польський король Ягайло і Великий литовський князь Вітовт подарували князю Федору Острозькому грамоту на місто Острог, в округ якого входив і Дубен. Нові господарі вирішили перетворити поселення на надійний опорний пункт в охороні своїх володінь, і 1492 року тут зводиться потужний замок.
Дубно швидко розвивається. У 1498 році йому дарується грамота, за якою селище одержує статус міста. У 1507 році польський король Сигізмунд I подарував жителям Дубна Магдебурзьке право, а його власнику князю Костянтину Острозькому дозвіл будувати укріплення для оборони від ворогів, проводити ярмарки і торги, збирати мито з заїжджих купців. Про масштаби Дубенських контрактових ярмарків говорить те, що на них з усіх кінців України і з тодішнього близького і дальнього зарубіжжя з’їжджалося до 30 тисяч чоловік.
На початку XVII століття після Люблінської унії Дубно стає одним із центрів поширення католицизму на здавна православній Волині. Місцеві православні церкви перетворюються на уніатські, будуються католицькі монастирі бернардинів і кармеліток. Польські магнати і шляхта сподівалися в такий спосіб ополячити українців. І це, звісно, спричинило опір, що супроводжувався хвилями антипольських повстань.
І ось саме тут ми підходимо до трагічної історії, повіданої видатним нашим земляком Миколою Гоголем. Драма ця відбувалася біля стін тієї самої Дубенської фортеці. Тут Тарас Бульба втратив обох своїх синів: Андрія власноручно застрелив за зрадництво, а Остапа взяли в полон і по-звірячому закатували поляки. Повість ця, звісно ж, художня вигадка. Проте, блукаючи уздовж стін Дубенського замку, я ловив себе на тому, що шукаю той підземний хід, яким служниця-татарка провела Андрія до своєї панночки в обложену фортецю, і місце, де Тарас Бульба вимовив крилату фразу: «Я тебе породив, я тебе і вб’ю!»
А якщо повернутися до історичних фактів, то можна пригадати: лише 1577 року татари двічі брали в облогу Дубно. Вперше у березні, сім днів продержавши в облозі замок, і відступили, спаливши передмістя та 200 околишніх сіл. Вдруге восени, коли в замку саме готувалися до весілля племінниці князя Костянтина Острозького Беати Дольської. Раптова поява татар викликала паніку серед мешканців замку. У цей момент енергійна Беата підійшла до гармати, приставила гніт і вистрілила у ворогів. Випадковий постріл виявився настільки вдалим, що ядро вразило саме татарського хана. Нападники відступили. Ближчий до того, про що повідав Гоголь, епізод 1648 року, коли Дубно оточили загони Максима Кривоноса. Але, як і в повісті «Тарас Бульба», козацьке військо не змогло захопити фортецю. Не змогли взяти Дубно 1660 року також полки російського боярина Шереметьєва.
До початку XX століття Дубенський замок так ніхто жодного разу не здобув. І лише в Першу світову війну австро-угорські війська важкою артилерією частково зруйнували фортецю. Останній удар по замку завдала армія країни рад. Після відходу частини, що дислокувалася у ньому, замок являв собою справжні руїни.
Сьогодні Дубенський замок поступово відбудовується і реставрується. На його території діють музеї, виставки. Ця рідкісна за красою фортифікаційна споруда по праву може вважатися визначною пам’яткою не тільки Рівненщини, а й усієї України.
Що ж стосується Миколи Васильовича Гоголя, то він, як не дивно, у Дубно не бував. Проте бували в різні часи, народилися або жили тут Северин Наливайко, Іван Мазепа, Петро Перший, Станіслав Понятовський, Григорій Сковорода, Михайло Драгоманов, Володимир Короленко, Олександр Купрін, Михайло Кутузов, Микола Лисенко, Тарас Шевченко, Ярослав Гашек, Симон Петлюра, Леся Українка, Іван Франко, Патріарх Мстислав (Степан Скрипник) і багато інших.
Примірно на 14 липня у Дубно.
Заохочуючі матеріали:
Рівненська область, за 45км від Рівного, на р. Іква.
Дубенська фортеця:
ФОРТЕЦЯ ТВЕРДА ЯК ДУБ
В Україні є чимало міст із багатовіковою історією, овіяних ратною славою, з чудовими билинами і легендами. До таких міст з повним правом можна віднести Дубно, що минулого року відзначило своє 900-річчя. Виникло місто за смутних часів, коли загальна ворожнеча й усобиці дрібних князів, постійні набіги кочівників змушували людей, які запекло боролися за існування, створювати укріплені селища, курені, околиці. Хлібороби і ремісники, що жили в них, були й умілими воїнами, згуртованими спільною небезпекою і ненавистю до ворогів. Пізніше околиці і курені природно і легко перетворювалися на полки й округи, здатні в найкоротший термін виставляти боєздатні, добре озброєні та мобільні військові формування, що одержували назви своїх міст.
За легендами, тисячу років тому на місці теперішнього Дубно серед вікових дібров стояло село Дубенка, що потім одержало назву Дубен. Саме цей Дубен згадується 1100 року в Іпатіївському літописі у зв’язку з надзвичайною навіть для того суворого і жорстокого часу подією. Володимиро-Волинський князь Давид Ігорович підло і підступно осліпив Теребовлянського князя Василька. За це злодіяння руські князі на чолі з великим Князем Київським на з’їзді у Вітачеві позбавили Давида князівства, залишивши за ним тільки Буськ, Острог, Дубен і Чарторийськ.
Ще одне літописне згадування Дубен відноситься до 1149 року, коли тут побував відомий князь Юрій Долгорукий. У 1240 році Дубен, як і всю Волинь, та й узагалі Русь, розорили і спалили орди Батия, після чого місто надовго знову перетворилося на зубожіле селище. Минули сто довгих років запустіння, занепаду, і от 1340 року Волинь опиняється під володарюванням Литви. 1386 рік відзначений в історії тим, що тоді польський король Ягайло і Великий литовський князь Вітовт подарували князю Федору Острозькому грамоту на місто Острог, в округ якого входив і Дубен. Нові господарі вирішили перетворити поселення на надійний опорний пункт в охороні своїх володінь, і 1492 року тут зводиться потужний замок.
Дубно швидко розвивається. У 1498 році йому дарується грамота, за якою селище одержує статус міста. У 1507 році польський король Сигізмунд I подарував жителям Дубна Магдебурзьке право, а його власнику князю Костянтину Острозькому дозвіл будувати укріплення для оборони від ворогів, проводити ярмарки і торги, збирати мито з заїжджих купців. Про масштаби Дубенських контрактових ярмарків говорить те, що на них з усіх кінців України і з тодішнього близького і дальнього зарубіжжя з’їжджалося до 30 тисяч чоловік.
На початку XVII століття після Люблінської унії Дубно стає одним із центрів поширення католицизму на здавна православній Волині. Місцеві православні церкви перетворюються на уніатські, будуються католицькі монастирі бернардинів і кармеліток. Польські магнати і шляхта сподівалися в такий спосіб ополячити українців. І це, звісно, спричинило опір, що супроводжувався хвилями антипольських повстань.
І ось саме тут ми підходимо до трагічної історії, повіданої видатним нашим земляком Миколою Гоголем. Драма ця відбувалася біля стін тієї самої Дубенської фортеці. Тут Тарас Бульба втратив обох своїх синів: Андрія власноручно застрелив за зрадництво, а Остапа взяли в полон і по-звірячому закатували поляки. Повість ця, звісно ж, художня вигадка. Проте, блукаючи уздовж стін Дубенського замку, я ловив себе на тому, що шукаю той підземний хід, яким служниця-татарка провела Андрія до своєї панночки в обложену фортецю, і місце, де Тарас Бульба вимовив крилату фразу: «Я тебе породив, я тебе і вб’ю!»
А якщо повернутися до історичних фактів, то можна пригадати: лише 1577 року татари двічі брали в облогу Дубно. Вперше у березні, сім днів продержавши в облозі замок, і відступили, спаливши передмістя та 200 околишніх сіл. Вдруге восени, коли в замку саме готувалися до весілля племінниці князя Костянтина Острозького Беати Дольської. Раптова поява татар викликала паніку серед мешканців замку. У цей момент енергійна Беата підійшла до гармати, приставила гніт і вистрілила у ворогів. Випадковий постріл виявився настільки вдалим, що ядро вразило саме татарського хана. Нападники відступили. Ближчий до того, про що повідав Гоголь, епізод 1648 року, коли Дубно оточили загони Максима Кривоноса. Але, як і в повісті «Тарас Бульба», козацьке військо не змогло захопити фортецю. Не змогли взяти Дубно 1660 року також полки російського боярина Шереметьєва.
До початку XX століття Дубенський замок так ніхто жодного разу не здобув. І лише в Першу світову війну австро-угорські війська важкою артилерією частково зруйнували фортецю. Останній удар по замку завдала армія країни рад. Після відходу частини, що дислокувалася у ньому, замок являв собою справжні руїни.
Сьогодні Дубенський замок поступово відбудовується і реставрується. На його території діють музеї, виставки. Ця рідкісна за красою фортифікаційна споруда по праву може вважатися визначною пам’яткою не тільки Рівненщини, а й усієї України.
Що ж стосується Миколи Васильовича Гоголя, то він, як не дивно, у Дубно не бував. Проте бували в різні часи, народилися або жили тут Северин Наливайко, Іван Мазепа, Петро Перший, Станіслав Понятовський, Григорій Сковорода, Михайло Драгоманов, Володимир Короленко, Олександр Купрін, Михайло Кутузов, Микола Лисенко, Тарас Шевченко, Ярослав Гашек, Симон Петлюра, Леся Українка, Іван Франко, Патріарх Мстислав (Степан Скрипник) і багато інших.
з задоволенням би поїхав, але незнаю чи вийде, може буду у відрядженні
добавлено через 1 минуту
за 45 км від рівного - далекувато
добавлено через 1 минуту
за 45 км від рівного - далекувато
Їдемо не через Рівне, я так для загальної картини вказала. Їдемо напряму через ліс.romamil сказав(ла):
Якщо поїхати через:Нетішин-Остріг-Грозів-Мізоч-Мирогоща Перша-Рачин-Дубно.відстань буде 70км в одну сторону.Думаю за три години заїдемо)))
Якщо я поїду то будемо їхати через Осрог, Межирич, Лючин, Новомалин, Бущу, Будераж і. інші села це най коротша дорога в Дубно. Але доведеться їхати збоку по стежці біля сошейкі, і трохі по лісі. Так що спортивний варіант вело не підійде.
який кілометраж твого маршруту?
добавлено через 14 минут
маршрут звичайно трішки менший,але навіщо напрягатися по пісках якщо можна поїхати по шосе.на мою думку час затратимо такий самий,але не так втомимося,і дамо можливість поїхати з нами шосерам,спорт велосип.
добавлено через 14 минут
маршрут звичайно трішки менший,але навіщо напрягатися по пісках якщо можна поїхати по шосе.на мою думку час затратимо такий самий,але не так втомимося,і дамо можливість поїхати з нами шосерам,спорт велосип.
Призупиніться...ми не в депутати балотуємося.
Яка дорога буде надійною, такою поїдемо.
Туди-сюди - 10 км мене не зупинить.
Я планувала на 8 год. на ранку.mason сказав(ла):
Яка дорога буде надійною, такою поїдемо.
Туди-сюди - 10 км мене не зупинить.
Дорога на пряму може і гірша, але на мою думку цікавіше їхати там де є ліс, річки, ставки в яких можна покупатись, і джерела з яких можна набрати доброї води. А по трасі ми за сортами так і так не встигнемо.
Краще їхать по природі ніж нюхати асвальт і вихлопи. Але як хочте моє діло запропонувати.
Поживем побачим хто збереться тоді вирішим кудою їхать.
Краще їхать по природі ніж нюхати асвальт і вихлопи. Але як хочте моє діло запропонувати.
Поживем побачим хто збереться тоді вирішим кудою їхать.
Народ, повертаємося електричкою.
На місці призначенні вирішимо, якою дорогою поїдемо.
Одна мета - один напрямок.
На місці призначенні вирішимо, якою дорогою поїдемо.
Одна мета - один напрямок.
Велопробіг
Вело та ело пробіг у історичне місто Дубно.
14 липня, субота, на 8 год. ранку від першої школи.
Вело та ело пробіг у історичне місто Дубно.
14 липня, субота, на 8 год. ранку від першої школи.