Вот ще.... з архіву
Ці слова, букви
які створюють їх
Слова які роблять добро,
Які створюють гріх,
Нас словами вчили
Мудрість добавляли
Ми ж ними лічили
І просто вбивали
У моменти горя не потрібно
Матеріальної підтримки, грошей
Краще й дальше жити бідно
Аби поруч був чоловік хороший
Який підтримає й словами й духом
Кого без вагання назвеш ти другом
Він не повірить слухам
З заразними словами
Грязними плітками
Не судитиме за спиною твою
Для блиску відвертості якого
Не потрібно пасту Гойя
Слова, просто слова…
Які створюють мову
Які зложено в грамотності основу
Кажуть їх можна кидати на вітер
Але який це вітер
Коли за них пролито сльоз не один літр
Слово – зброя, яка раняє душі
Яка розпалює війни
І засавляє сидіти як миші
Слово тверде
Слово м’яке
Слово тепле
Й приємне таке
Чому в емоцій розпалі
Кидаємося ними, злими
Не слідкуємо за змістом слів сказаних
Стільки ж було після цього наказаних
Цінуйте слово,
Цінуйте мить
Не дайте ними
Знову й знову злобу лить
В словах є правда
Є й брехня
До них привчається й щеня
Вони як вода ллються й ллються
Тихо! Ними ж можна й захлинуться
І вот знов я про погане
Так ними можна й залічити рани
Кожен склад загоює клітину
В результаті підняли
На ноги не одну людину
І з них збили, зтоптали, закрили
Забули, бамбули і встати не дали
Вандали! Народи ними на бунт підіймали
Мільйони вмирали
тримаючи на устах
Ідею виражену в словах
Жити давали стимул
І зганяли в прах
Стільки слів прекрасних
Стільки мов
Кого жити вчили
Кого варить плов
Людей збивали в толпи, маси
Скінхеди – підараси
За унікальність раси
Стільки богохульників словами
Гріються під рясой
Можна помагати на словах
Можна словами помагати
Я вибираю друге
Цієї позиції не здати
Кому поміг не знаю
Не мені казати
Може й нікому
Перед Богом підіб’ємо результати…
Як фарбами на полотно
Художник ллє те що накопичилось давно
Так пишу я слова на цей листок
Бо рветься вже з душі воно
Я висновку дійшов що без слів
Нам важко в крайнє
Своє перше слово всі ми знаєм
Но не знати нам останнє…
