Аматорські вірші

Natashe4ka

Користувач
Реєстрація
09.09.06
Повідомлення
70
Репутація
0
***
Мені ти не сказав ні слова
Лиш поглядом лихим на мене ти дививсь
І в тому погляді побачила я все
Що нас з тобою вже немає
Що і ніколи не станеться якесь прекрасне чудо
Яке б могло нас поєднати.
Мабуть на іншу задивився ти,
Але мені нічого не сказавши
Та і не треба було б цього робити
Адже для мене вже давно все зрозуміло
Розбив ти серденько моє
І залишив глибоку рану,
Пустує місце золоте
Та не для тебе...
:'(
.


:-[ :-[
 

Heaven

Користувач
Реєстрація
15.07.06
Повідомлення
53
Репутація
0
Вік
29
***

Чем живём и чем страдаем
Очень многим не понять.
А мечта у нас какая?
Хочем в облаках летать...

Мы, порой, не видим стены,
Когда что-то захотим,
Не падём мы на измены,
Когда сильно залетим.

Наши мысли очень близко,
В то же время далеко.
Мы на самом деле низко,
Но достать нас не легко.

Наши идеалы - сложны,
Не пытайтесь их понять.
Никому ни чем не должны
И не хочем умирать.

Против крови и насильства,
Выступаем за добро
И порой, крича до писка,
Обращаем всё во зло.
 
H

HeadShot

/

Когда тебя увидел Я, остолбенел на месте
и дар речи вдруг пропал лопнуть бы на месте.
Ты меня приворожила своею красотой
и теперь одни лишь мысли о тебе одной.
Сколько жыть на белом свете буду Я не знаю
но что тебя люблю Я зая это точьно знаю ...

Еслиб мог звезду я с неба для тебя достал
но боюсь я высоты, вот это я попал.
Море переплил бы, в доль и поперек
но боюсь воды холодной, вот это не порок.
Душу отдал бы свою, я за ночь с тобой
но боюсь в аду згореть, вот это в западло.
Извини меня за душу, за море извени
ну не могу я это зделать, ты уж ИЗВЕНИ
P.S Syava.
 

Natashe4ka

Користувач
Реєстрація
09.09.06
Повідомлення
70
Репутація
0
Все почалось із зустрічі тієї
Ніяк не міг забутись погляд той
Ті очі сповнені палкого щастя
З надією на зустріч їхню знов.
Вона немовби закохалась в нього
Та й він про це давно вже знав
Але ніяк не зміг сказати що і вона йому не все одно
Вона літала наче в хмарах, побачити лиш погляд його знов
А він вагавсь та й і не знав, лиш як йому сказати про його любов
Вона чекала, мріяла, страдала, почути лиш слова "кохаю я тебе"
Та час ішов, ніхто не вважився сказати ані слова
Тоді набравшись смілості вона, хотіла лиш промовить слова
Та як побачив погляд той не зміг сказати він нічого
Лише палким він поцілунком торкнувсь губ її….
І розтопилось серце їх обох від пристрасті й гарячих почуттів кохання

:-[
 

VARVAR

Користувач
Реєстрація
17.04.06
Повідомлення
28
Репутація
0
Вік
40
хм... непогано. Але було б добре якби всі ще вказували авторів. Я не сумніваюсь що це (можуть бути і) ваші вірші, але все ж таки... Якщо кудись переписати щоб знати на кого посилатися. IMHO.
 

Natashe4ka

Користувач
Реєстрація
09.09.06
Повідомлення
70
Репутація
0
VARVAR сказав(ла):
хм... непогано. Але було б добре якби всі ще вказували авторів. Я не сумніваюсь що це (можуть бути і) ваші вірші, але все ж таки... Якщо кудись переписати щоб знати на кого посилатися. IMHO.
Ну думаю по темі все ясно, а пост №124, писала я сама віршик... :-[
Та і більшість також самі пишуть.... ;)
 

Nserget

Користувач
Реєстрація
23.03.07
Повідомлення
9
Репутація
0
А вот про жизнь.
Грустное, но реальность...

Нам кажется, что мы живём,
Но мы то проживаем.
И каждый день все чувства пропиваем
Любовь и дружбу вовсе убиваем
Вот так мы проживая выживаем.

Когда проснувшись рано понимаешь,
Что натворил вчера ты глупость.
Но это понимаешь ты с утра
И никуда не деться, никуда…

Жизнь играет с нами жестко
А судьба совсем не греет нас,
Но все же есть минуты счастья,
Дающие не то что есть,
А то чего хотим и ждем…


Nserget
13.01.07

добавлено через 4 часа 3 минуты
Хочу поблагодарить Smile - тема супер, а также сказать спасибо всем тем, кто разместил здесь своё творение, а если точнее сказать частичку себя.
Большая часть стихов пишется под влиянием каких-то чувств, но чувствам предшествуют перемены. Как бы нам не хотелось, но не всегда перемены приятны и нужны, но все же...

На закате дня,
Посреди последнего луча,
Я встретил парусник
Своей невиданной судьбы.

Уходил от правды,
Лжи, мечты,
Повседневной суеты,
От него уж врятли мне уйти.

Час настал, пробил тот звон.
Затрещало в голове,
И разрушил все вокруг,
И разрушил весь мой мир.

Что случилось вдруг со мной?
Чувство жалкое такое,
Сердце ноет, жизнь напрасна,
Все вокруг лишь суета.

Перестал я видеть вмиг,
Свет погас перед глазами,
И вокруг лишь тьма,
Бесконечная тюрьма.

И живу я с этим
Очень много лет,
Заливая глотку,
Закрывая рот.

На какое-то мгновенье
Стало лучше мне,
Но на следующие утро
Все усилилось вдвойне.

Невозможно жить на свете,
Жизнь то вовсе не моя,
Я лишь жалкая монета,
Роль моя невелика.

И считаю часто я,
Что все выше правда,
Но нельзя ведь думать так,
Ведь прекрасна жизнь моя.

В жизни многое прекрасно,
В жизни много света и тепла,
А смотря лишь в темноту
Не увидишь света.

И встречаем часто мы
Этих парусников жизни,
Забирают вдаль они
Все чем дорожим и любим.

Изменяют все вокруг,
Вызывают лишь туманы,
Встреча с ними неизбежна
Ведь их имя – перемена.


Nserget
11.03.05
 

Heaven

Користувач
Реєстрація
15.07.06
Повідомлення
53
Репутація
0
Вік
29
Іноді лишаешся на одинці із собою,
Не обов'язково це наведено журбою.
Тікаеш від усіх, підеш до води
І тоді відчуєш, що дійсно ти один.

Ніхто не заважає обмислити усе,
Ведеш ромову з тишей про це.
Ти можеш розказати воді усе, що знаєш,
А зорі над тобою нависнуть і зітхають.

Спочатку все розповісиш про нове кохання -
Це буде знову чергове твоє зізнання.
Розповісиш про те, як любиш її очі,
Про те, що серце із грудей вистрибнути хоче.

Про те, що без її тихенького слова
Не можеш уявити своє життя знову.
Про те, як шаленієш коли поряд вона,
Про те, що в думати не можеш - у голові дурман.

Розповісиш про все, що зараз відчуваєш
І згодом десь в середині тихенько завмираєш.
Сидиш у тиші та чуєш її дзвін,
А потім закрадається і у тебе він.

Підеш у темряву, підеш її шукати,
А берег та вода будуть тебе чекати.
Коли в черговий раз сюди ти повернешся
І знову сядеш сам і знову розпочнеться
Нова розмова з тишею про нове кохання,
А зверху, там де зорі, почуєш знов зітхання.
 

Led Zeppelin

Фанат ОЕ
Користувач
Реєстрація
02.01.07
Повідомлення
192
Репутація
0
Вік
26
В твоїх очах я бачив дзвін,
але для мене він не задзвенів.
Я бачив цей палкий вогонь
в якому я не потонув,
тому що він для тебе це зробив
і першим запалив його.
Сказав я це тобі по телефону
в останню ніч нового року,
сказав я ці слова лише для того
щоб ти побачила в мені
отой вогонь який побачив я в тобі.
 

Smile

Улыбочка
Користувач
Реєстрація
09.05.06
Повідомлення
164
Репутація
0
Хорошій людині присвячується. Все буде куль

не судитистрого:-[

Думками попрощайся
за все скажи спасибі
Одною залишайся
Лиши серце відкритим

Не думай що пройде
Не пройде безслідно
Це буде боляче
Але так потрібно

Час усе залічить
Зітре любовні рани
Усе він переміне
Що було пізно - стане рано
***
Свечой останется гореть,
То чувство, что он пробудил
Но ведь не сможет оно согреть -
Он сердце твоё разбил

Без чувств уйдёт он, не оставив даже поцелуя
А ты одна - совсем одна
И эти ночи, что без сна
И по нему опять тоскуешь

Убить любовь не можешь ты,
Но и не воскресишь его ты чувства
Забудь свои наивные мечты
Хоть в сердце может будет пусто

Уйди сама, сотри следы, И загаси огонь любви
Он не согреет больше никого
Он только раны в сердце прожигает
Тебе ведь будет лучше без него ты это знаешь...
***
И вместе рука об руку идя
Не думали вы расставаться
Но так сложилась уж привратница-судьба
И вам пора прощаться

Последний поцелуй, последний жест и вздох
Твой путь далёк, Твой голос робок
Не знали жизни вы подвох
И с этим сделать ничего не мог он

Любовь останется гореть
У вас в сердцах, у вас на веки
Но только вот не будет греть,
И не сомкнуться твои веки

В ту ночь не будешь спать
Сон не придёт и в сердце горячо
Лишь сядет грусть тихонько на плёчо
И будет слёз твоих спокойно ждать

Одна вторая, покатились...
Как тот жемчужный звездопад
С слезами грусть вдруг испарилась
Любви остался горько-сладкий шоколад

Сложилась так судьба и так светили звёзды
Не суждено им вместе быть
Да всё казалось так серьёзно
Не сможешь ты его забыть

И уходя, оставишь дверь открытой
Для новых чувств не для обид
Не будет не она ни он так жить как жили
Прости, звони и отпусти

Открытка только в праздник красный
Иль письмецо издалека придет
Любили - да таки любили
А раз любили значит рана заживёт
01.04.07
 

Nserget

Користувач
Реєстрація
23.03.07
Повідомлення
9
Репутація
0
Продолжим...

Одно письмо

Ты может мне не доверяешь,
А может ты меня не знаешь
И изучить еще желаешь,
Но вот зачем, зачем
Меня ты отвергаешь.

Хоть весточку мне дай,
Что мол жива и ждешь....
Восхода утреннего солнца.
Что вот забыла как писать
Письмо от сердца своего.

Тянулись тихо дни мои,
Но скоро кончится мученье.
В неделю встретимся опять
И солнца луч наполнит
Страстью жизнь мою опять.

Прошу тебя лишь об одном,
О том, о чем мечтаю днем.
Прошу тебя я не молчать
Прошу тебя я написать
Письмо одно, одно письмо.

Nserget
09.2003​
 

Led Zeppelin

Фанат ОЕ
Користувач
Реєстрація
02.01.07
Повідомлення
192
Репутація
0
Вік
26
Пишу тебе стихотворение
отом как ти меня свела с ума,
отом как твои фото видел
и сразу полюбил тебя.
Люблю тебя всем серцем (имя),
твои глаза хрустальних два шара,
наверно не увижу тебя я никогда.
И лиш твоя улибка в фонтазии моей,
а губи на откритке я вижу все честей.
Ти в Лондоне гуляеш по паркам и в лесу,
но ти не представляеш
как я тебя ЛЮБЛЮ.
 

Spanish Fly

Користувач
Реєстрація
11.11.06
Повідомлення
235
Репутація
7
Nserget,
вновь встретимся мы в воскресенье?:)
 

Nserget

Користувач
Реєстрація
23.03.07
Повідомлення
9
Репутація
0
Spanish Fly :-[

Давай мы встречу чуть отложим,
Вначале пообщаемся немного,
Чуть изучим мы друг друга,
Постараемся понять зачем...
Но для начала познакомимся....

@-->-- @-->-- @-->-- @-->-- @-->--​
 

Spanish Fly

Користувач
Реєстрація
11.11.06
Повідомлення
235
Репутація
7
Nserget,

Тянулись тихо дни мои,
Но скоро кончится мученье.
ведь встретимся мы в воскресенье
И наполнит луч солнца золотого
Страстью жизнь мою снова

и расцветет в душе весна
растает айсберг - глыба льда!
вессений день - начало жизни
забудь все прошлое - вздохни!
копной волос своей встряхнув
ты с ветром теплым улети!@-->--
 

samson

Користувач
Реєстрація
14.10.06
Повідомлення
247
Репутація
0
Цей вірш присвячую людині, на жаль немає вже в живих.:'(
Коли ми підлітками були,
На заробітки їздили у Крим.
Там вперше я відчула це кохання
Від щирих поглядів твоїх.
Увечері, коли всі танцювали
Я тихо, мирно наблюдала,
Як з усіма ти розважався,
До мене підійти боявся.
В мовчанні-помилка моя,
Бо потайки тебе кохала
Не сміла, боязко було.
Про почуття тобі сказати.
Він кожний день заходив,
До мого брата у наш дім
Я відчиняла йому двері
Та скромно опускала очі вниз.
Минув вже рік, втомився він чекати.
Недавно він загинув,
Та так він не дізнався
Як палко я його тоді кохала.:'(
 

Nserget

Користувач
Реєстрація
23.03.07
Повідомлення
9
Репутація
0
Давно не чувствовал такого...
Хотя наверное и никогда,
Ведь не писали для меня.
Порою смс слали в рифму,
Красивые слова мне говорили,
Но вот стихами никогда...

Затронуло меня как никогда,
И закружило, завертело,
И сердце снова ошалело,
Потоки крови ощущаю,
Горю и страстью весь палаю,
На все пойду я за тобой...@-->--​
 

Natashe4ka

Користувач
Реєстрація
09.09.06
Повідомлення
70
Репутація
0
"Та зустріч"
Коли побачивши тебе із іншою
Моє серденько враз закалаталось
Забилось все сильніш немовби вискочить бажало.
А сльози все текли додолу, неначе неупиною рікою
Я не могла нічого вдіяти з собою
Мені хотілося побути лиш з тобою.
Та враз побачив ти мене, і мабуть розізлився
Не витримала і я, того сурового моменту
Щодуху якнайшвидше побігла я далеко.
Я бігла так ,не бачачи нічого
Для мене світ здававсь таким несправедливим
«Ну як могло таке зі мною статись, адже клялись ми у вічному коханні , а тут побачивши таке на власні очі, я не змогла здержати і своїх емоцій»…..
І світ для мене плив неначе хмара чорна…
Не хтілось бачити тебе все знову й знову
Забула вже напевно я тебе
Та й ти гуляєш певно із чужою….
З тією, що раніше побачила тебе:-[

віршик просто так написаний..не судіть строго
 

SARA

Користувач
Реєстрація
27.12.06
Повідомлення
3
Репутація
0
Вік
26
А небо плачет, когда грустно,
И ветер рвётся всё в окно.
А там девчонка ночью, тёмной,
Сидит одна, ей холодно…

Она одна теперь навеки,
И слёзы льются по щеке,
Её парнишка там далёко,
Погиб, убит он на войне.

Она сидит, ничего не зная,
И чувствует, что потеряла
Кого-то, где-то или как…
Сама того не понимая.

Ей плохо, что-то там не так,
И сердце рвётся, хочет в даль.
Увидеть звёздную дорогу
И убежать к нему на край…

Могила верного солдата…
Последний вздох, последняя слеза…
Им так судилось быть навеки вмести…
Закрыв глаза, она к нему ушла…


стишок написала сёдни 5.04
 

Smile

Улыбочка
Користувач
Реєстрація
09.05.06
Повідомлення
164
Репутація
0
без названия

Уходя, не сжёг мосты
Оставил ветер в занавесях
И не прощай, и не прости
Как в старой, длинной, глупой пьесе

Я всё сожгу сама, не стоит
Архивы дней тех ворошить
Было трудней ломать, чем строить
Зачем о прошлом говорить?

Огонь души мой раздувать не стоит
Ведь в сердце чистый, синий лёд
И на развалинах другой свой дом уж строит
Сквозняк тот пепел унесёт

И не осталось у меня слезинки,
Даже, что бы поплакать за тобой
И страсти та сгорела уж искринка
Я не твоя, и, к счастью, ты не мой.

сама не знаю, почему-то вдруг захотелось порифмоплётить чуточку.