Доброго дня, Сєргєй.
Пише тобі інспектор у справах повнолітніх і неповнозимніх Семен Остапович Кукуйло. Ми з колєгами слідкуємо за тобою ще із далекого 92го року, коли ти малим гасав по двору, топтав кущі, зтягував шмотки з дівчат і показував всім як блищать котячі і власні яйка. Ще тоді твоя поведінка здалася нам неадекватною, як для хлопчини, що виріс в такій інтелегентній сім"ї, в батька - агронома-трахториста та мами - парихмахерши-мотористки. Після тих інцідентів ми пильно слідкували за тобою. Саме тому всі твої вчинки не лишилися непоміченими. Ми знаємо, що то ти поцупив два стакани сємечек в баби Груні, погнув вила дядьки Миколи, намастив коров"ячим гівном двері рідної школи. Але на все це ми дивилися крізь пальці, оскільки думали, шо то все викликано магнітними бурями, критичними днями чи музикою, яку ти слухав. Але коли ми побачили що ви з пацанами витворяли у москвічі у Вельбівно, то ми не витримали. Ні, я не про те, що техогляд того москвіча проходив ще твій дідусь після війни. І не про те, шо в нього, від того шо ви витворяли, відпали три двері, ліве переднє колесо та вилилась вся моча з бензобака. Коли ми побачили жорстоку картину, як ви на задньому сидінні москвіча залоскотали до смєрті двох нещасних дівчат, а потім заховали тіла в багажнік... коли ми це побачили, мого колєгу хватив інфаркт, а я ледь не подавився пивом. Тому тоді ми спіймати тебе не змогли. От з того часу і шукаємо по всій країні. Але знаходимо лише пацієнток вендиспансерів та діточок. Доречі, дітей в тебе по всій країні ах 37 штук. 22 хлопчики, 14 дівчаток і ще одне хз шо.
Так шо, Сєрьожа, ми на тебе дуже сильно чекаємо. Навіть не для того, шоп в тюрьму посадити (бо нафік нам надо той твій тріпєр з сіфілісом). Просто шеф наш дуже хоче на тебе подивитись і тупо поржать.
Так шо, дзвони по телехвончику нуль-два в будь-який час. І пам"ятай - чістасєрдєчнає прізнаніє аблігчаєт паніманіє.
П.С.: Краще приходь добровольно, бо якшо знайдемо - здамо у воєнкомат.
