Сьогодні по всій Україні триває робота з підготовки до приватизації кімнат у гуртожитках, яка має відбутися протягом трьох років. Триває вона і в нас, проте чи дочекається приватизації Нетішин? Відповідь на запитання ми отримали у міського голови Олександра СМИШЛЯЄВА під час прес-конференції, що відбулась 4 серпня. Наведемо діалог журналістів та мера з цього питання.
– Ми приватизували вже два гуртожитки – на вулиці Варшавській – і ви це знаєте. Зроблено це було ще до виходу Закону. Інші гуртожитки приватизувати ми не будемо.
– Тобто в Нетішині виконуватися новий Закон не буде?
– Ні. Він буде виконуватись. Але в Законі сказано, що приватизація відбувається з дозволу місцевої влади. А дозволу ми сьогодні давати не будемо, тому що Хмельницька атомна станція будує житло. А в кожному гуртожитку живуть працівники атомної станції. А тепер подумайте, що буде, якщо ми зараз приватизуємо кімнати?.. Тож, це питання поки що залишається і вирішуватись не буде. Там, де це було можливо, ми приватизували раніше.
Ми сьогодні проводимо серйозні експерименти. В наших гуртожитках дуже багато вільних кімнат. Багато кімнат, які здаються в оренду – люди заробляють на тих кімнатах. Це нормально? Ні, це не нормально. Тож, боремося з цим. Сьогодні вже більше 5-6 справ розглядаються у суді. Ми людей виселяємо.
Нам сьогодні гуртожитки потрібні для жильців, а не для оренди.
Ось приклад: людина сьогодні живе в гуртожитку, приватизує кімнату, а завтра отримає квартиру, в тому будинку, що наразі будується. Люди отримують квартири, люди купляють квартири в кредит. А що буде з кімнатою? Вибачайте. Якщо кімната приватизована, далі я вже не підходь до неї. А гуртожиток – це місце для тимчасового проживання людей.
– Добре. А як же бути з тими, хто не має в родині працівників атомної станції, тими, хто навряд чи колись отримає квартиру?
– Ну а я що, їх виганяю? Їх сьогодні хтось виганяє? Ніхто не виганяє. Ви забуваєте про те, що багато гуртожитків у нашій країні сьогодні нікому не належить. Ось у чому справа. Ситуація в державі така: наприклад, продали завод, а разом з ним – гуртожиток, хазяїном якого залишилася конкретна людина. Вона одна бере і всіх виганяє – це жах для людей. Щоб такого не траплялось, і був прийнятий Закон, що дозволяє приватизувати кімнати у гуртожитках. Це боротьба проти таких людей. А у нас із ким боротися?
