Аматорські вірші

Стерва

Користувач
Реєстрація
07.03.07
Повідомлення
185
Репутація
0
Не судіть, писала пару років назад))


Его глаза приворожили,
Его уста свели с ума.
Всё зло вокруг как-будто смыли
И я осталась лишь одна.
Осталася лишь я одна
И он, кто сердце полонил.
Он - незнакомец, он - загадка,
Но всё же нежен он и мил.
Он ничего не говорил...
Он только молча улыбался...
И в тот таинственный момент
Он мне любимым показался.
В тот миг казалось мне, что он
Самый родной, что есть на свете.
И в те секунду показалось,
Что я пушинка, а он ветер.
Мне показалось, что он сможет
Зарать меня куда захочет.
Не будет никаких преград
Ему нигде ни днём, ни ночью.
Доверюсь я его рукам,
Отдамся полностью ему...
Не будет никаких вопросов
Типа "куда?", "зачем?" и "почему?".
А потому что я влюбилась,
А потому что я люблю.
Любовь меняет людей сильно,
А мы не знаем почему.

добавлено через 3 минуты
Так хочется умолкнуть навсегда...
Так хочется забыть обиды близких...
Так хочется упасть так низко-низко...
Так хочется умолкнуть навсегда...
Так хочется всю боль зажать в кулак...
Так хочется на весь мир громко крикнуть...
Так хочется тихонько себе хныкнуть...
Так хочется всю боль зажать в кулак...
Так хочется рукой прикрыть слезу...
Так хочется залезть под одеяло...
Так хочется засунуть в руку жало...
Так хочется рукой прикрыть слезу...
Так хочется умолкнуть навсегда...
Так хочется с натяжкой улыбнуться...
Так хочется уснуть и не проснуться...
Так хочется умолкнуть навсегда...

2007

добавлено через 5 минут
С ним расставаться нелегко,
Но не расстаться - ещё хуже.
Иду и мысль летит тайком...
Иду... Бреду по мелким лужам...
Он стал мне ближе, стал родным,
Ему доверюсь я всегда-всегда!
Но стало отношение иным...
Но стали отношенья, как вода...
Я не хочу всё время лгать,
Я не хочу страдать и мучить,
Я не хочу! Теперь на всё плевать...
Успела я сама себе наскучить...
Зачем тогда обманывать, скрывать?
Зачем всё время говорить "люблю"?
Зачем тогда? Нет смысла... Но сказать
Ему в глаза всё просто не могу.
Боюсь всего: что он не так поймёт,
Что он не скажет: "Всё, молчи, не надо."
Что он так просто развернётся и уйдёт,
Что он обидится на эту правду.
Но почему я так боюсь, ведь правда - всё?
Но почему я так боюсь, ведь "мы" пропало?
Быть может, потому что я люблю?
Нет... Не люблю... Да просто жизнь сломала...

добавлено через 3 минуты
Я хочу сказать...прости...
Прости за то, что я любила...
Прости за то, что я люблю...
Прости за то, что не забыла...
Прости меня за тот поступок...
Прости за то, что я на свете есть...
Прости меня... Всё... всё это просто глупо...
Но ты не думай! Это ведь не лесть...
Сказать "прости" мне очень тяжело...
Особенно тебе, тому, кого любила...
Прости за то, что до сих пор люблю...
Прости за то, что не забыла...
2007

добавлено через 5 минут
Не уходи! Прошу тебя! Вернись...
Я не смогу жить без тебя... Не веришь?
Сказал ты на прощанье: "Улыбнись..."
Но мне так трудно...Через силу улыбаюсь....через...
Я так тебя люблю! Всегда любила...
Но я не знаю почему... И не зови...
Мне так тревожно... Мне... не знаю... плохо...
Мне просто плохо без твоей любви...
Тебе лишь стоило сказать: "Привет."
Тебе лишь стоило сказать: "До встречи."
Мне сразу становилося теплей...
Но ты ушёл... Как-будто бы навечно...
Я буду ждать тебя! Ты слышишь? Я дождусь!
Ты лишь хоть изредка, прошу, пиши...
Прошу тебя... Хотя б одно письмо...
Ведь не осталось без тебя души...
Прошу тебя... Пойми меня сейчас...
И слёз не вытирай с моей щеки...
Побудь со мной ещё хотя бы час...
Коснись губами до моей руки...
Я знаю...помню... Ты просил не плакать...
Я через силу всё же улыбнусь...
Ведь я люблю тебя! Люблю всем сердцем...
И я дождусь тебя!Слышишь? Дождусь...
2007

добавлено через 4 минуты
є ще один віршик... він, правда, не мій...але я думаю, що автор не образиться, якщо я його тут виставлю...

Заглянь до мене в душу, знати хочеш?
Що неймовірно, киця, я тебе кохаю!
Я перед сном :"Люблю тебе..." - шепочу...
І вперше і востаннє в житті так довіряю!
Почути лиш "Марінчик" - вмить розтану,
І цілуватиму від пальців ніг до пальців рук!
Ти - мій наркотик і потрібна наркоману!
Я шаленію від твоїх солодких губ...
 

Mikhey

Користувач
Реєстрація
01.07.07
Повідомлення
36
Репутація
0
Завидую всем тем, кто не видел потери
Не знал что он такое разлуки пустота
Не видел он как долго тянутся недели
Когда ты видишь путь, что мчится в никуда

Когда нет, не ценят того, что ты сделал
Когда забывают тебя как тот снег
Что выпал когда-то как птицы летели
Потом захотел совершить ты побег

Уехать туда, где тебя и не знали
Ценили за то, как себя поведёшь
Услышав рассказ про прекрасные дали
Задали б вопрос: «Для чего ты живёшь?»

Но нет, не об этом рассказ мой простите
Зачем говорить то что не знаешь ты сам
Зачем размышлять, как там птицы летели
Не лучше ли вместе взлететь к небесам?
 

Mystery_Girl

Користувач
Реєстрація
11.02.07
Повідомлення
15
Репутація
0
Вік
31
ем..ну воть..только не судите строго...

Я не плачю,не плачю,не плачю,
Я привыкла всё прятать далеко в глубене..
Я не плачю,поверте не плачю-
Это капля дождя бежит по щеке...
Я не плачю,при людях не плачю
Только тихо рыдает душа в тишине,
Сердце рвётся на части,а я улыбаюсь
И скрываюсь под маской весёлой игры...
Улыбаюсь,смеюсь,шучю я с друзьями
Будто супер всё в жизни моей,
Ну а ночью в подушку тихонько рыдаю
Чтоб никто не увидел слёз моих..
Я не плачю,не плачю,не плачю,
Просто боль превратилась в чястицу меня,
Но со временем всё-таки она утихает
Оставив шрам на сердце моём.....
 

(=НатулькО=)

VioLet Lime^^
Користувач
Реєстрація
07.07.08
Повідомлення
31
Репутація
0
Вік
28
Взагалі про мою "творчість". Я маю вже досить багато віршів...люблю писати...бо тут можна без проблем (для мене) висказати все наболівше, стан душі...іноді сумно...напишеш пару віршів і легше стає. Ось...один із них...
Життя таке привітне і прекрасне
Та в нашім світі це не зрозуміть
Лиш людям тим, які страждали ясно
Що треба жити і кохати сміть.

Не треба плакать, коли серце плаче
Не треба спать ,коли душа кричить
І ти кохай, люби життя неначе
Твоєму серцю зради не зустріть

Живи для себе та кохай для інших
Твоє життя єдине ось таке
І не потрібно забавлятись в тиші…
Хоча воно жорстоке та яке…

Воно дарує щастя і турботи
Біду і горе, серце і любов
Але потрібно жити і кохати: Що ти?...
Не вір брехні й не згасне твій вогонь.
 

MORFEY

Користувач
Реєстрація
21.01.09
Повідомлення
2
Репутація
0
Жара и холод проникает
В меня как буд-то острый меч
И жизнь моя все пролетает
Как ненужная нам речь
Любовь наверно не поможет
И не поможет даже страх
Лишь мысль меня одна заводит
Быть может превратится в прах
Тогда узнаю всех кто любят
И всех кто верели в меня
А быть может все забудут
И не вспомнят никогда
Они конечно же прийдут
Но это будет ложный плач
Они поплачут и уйдут
Оставив горечь неудачь
Они положат мне цветы
Которым вовсе наплевать
Им абсолютно все равно
Где они будут умирать
Я буду там лежать одна
Я не смогу,я не забуду
О том что больше никогда
Я видеть вас уже не буду
 

/NiKoL/

Користувач
Реєстрація
09.02.09
Повідомлення
3
Репутація
0
Поезія

*THUMBS UP
Я любила тебя, но забыла
Я болела тобой, но губила
Ты розрушил любовь навсегда.
Ты спросишь люблю ли, отвечу, что ДА!!
Ты не мог разобратся в любви!
Я пошу из жизни моей ты уйди!!!!
_______________________________________

Люди, можете записувати усі ваші вірші і цікаві історії!!!
 

/NiKoL/

Користувач
Реєстрація
09.02.09
Повідомлення
3
Репутація
0
Лудчие подруги
- Ты знаешь, а ведь мы лудьчие подруги,
Но сикретов не доверяем друг другу.
Мне хотелось бы знать, почему?
" Моё серце покорно ему " -
Доверяю свой первый сикрет
Для тебя, что б услышать совет!
- Дам совет свой я для тебя:
Ведь любит он только тебя!
Только ты об этом не знала -
Днем и ночью о нём лишь страдала.
Иди к нему и будь только с ним,
Станет он только твоим.
Будете вместе вы с ним навсегда!
Но мне мою любовь недогнать никогда!
Хоть любит меня, но не понимает,
Что моя душа за ним лишь страдает!
- Так пойди к нему и скажи всё сама,
Поймёт он всё, обдумав сначала.
Узнает, что лишь ты ему нужна
И умрёт от тоски не увидев тебя!
Он прийдёт к тебе на коленях
И будет просить прощенье.
Только прости ты его,
Чтобы любовь вернулась безвозвратно!!!...
 

3o3o 3aP}|{aBeJIu

Liverpool fan
Користувач
Реєстрація
18.09.07
Повідомлення
1 668
Репутація
7
Вік
39
у нас на раёне!!

Раз вечором темним ішов по бульвару,
чи то із кафе, чи може із бару,
Не сильно п"яний був я Вроді,
та чую пиво на підході.
Тут дивлюсь ідуть вони:
Плащ заправлений в штани,
Легка футболка - типу сєтка,
повна сєсмєчєк барсєтка,
торчить зпід кепки шевелюра,
на шиї мідная цепура,
в зубах без фільтра папіроса,
аж скварчить, йде дим із носа.
Один п"є якусь отраву,
я ж собі взяв чучуть в право.
Думав може не зачіпить,
але деж! як його ліпить!
він скривився шось мальоха
мені каже "Єсть курьоха?"
А потом подача в лоб,
я все поняв - це Гоп-стоп.
кажу їм "хлопці шо вам нада?
там в кущах сидить засада."
пішли слова "фільтруй базар!"
і знову я прийняв удар,
Там ще всякого казали ,
мабілу, дєньгі вимагали.
я послухав ту всю муть,
усеж п"яний був мабуть,
там як почав їм казати ,
по п. 5.3.3.нельзя тут писати;
гарно так поспілкувались,
і по бистрому розстались.
А я пішов промити почки-
А то болять на нєрвній почві. :)
 

VERSIA

Користувач
Реєстрація
17.02.09
Повідомлення
2
Репутація
0
***ПРОЧТИ ЭТО!!!!!***

_______Тайна_________

Тихо робко на причале
Ты спросил меня, вздыхая –
Сколько времени утешусь
Я любовью твоих песен.

Так наивно и печально
Проводили нашу тайну…
Те объятья, те слова,
Ту любовь, где ты и я.

Погребально и спокойно,
Как бы ветер вечен в море –
Мы простились и вернулись
К полюсам любви и боли.

С подозрением разлуки,
Взял в объятья мои руки –
И с солёными слезами
Проводил меня устами.

Ты ведь знал, ты тоже чуял,
Там примут тебя их люди;
И вот эта встреча – Тайна –
Станет в жизни, как случайна.

Нежность глаз, ранимость сердца,
Ты унес с собой навечно:
Не вернулся милый мой,
Море стало лишь слезой.

Каждый год я на причале,
Провожаю твою радость;
Без сомнений и обид,
Слышу шепот волн твоих.


ЕСЛИ ХОЧЕШ ЕЩЕ.... ПИШЫ МНЕ!... КОМЕНТАРИИ .... МНЕ!:-*
 

Pain

Злобный пиксель
Користувач
Реєстрація
23.03.06
Повідомлення
20
Репутація
0
Вновь жизнь словно сновиденье
Как тяжкий жизненый кошмар
В душе пропало озаренье
и тьмы захлопнулся капкан

И руки тянет к сигарете
а душу в водке утопить
И нету никого на свете
Кто б смог меня остановить

И жизнь как будто уже прожил
и смерти хочется просить
и чуств ничто не потревожит
И нету сил сей день дожить...
 

Spanish Fly

Користувач
Реєстрація
11.11.06
Повідомлення
235
Репутація
7
Під Адажио:

Цветок
Легко цветок в руке согнется
рвутся нити солнечных вен..
С нежной заботой ладони сомкнутся,
но удушлив их плен.
Лучи струятся сквозь тонкие листья
меркнет их свет..
Никто не узнает последней мысли,
Немой и единый завет:
Только любовь и дуновение ветра -
большей радости нет.
.​
:)
 

Frost

Користувач
Реєстрація
30.09.06
Повідомлення
276
Репутація
5
Вік
38
Зарядне пішло в потойбічне життя,
Мобілка сумує, без діла лежить,
Не знає ніхто скільки часу пройдє,
Поки криза мине а мобілка згниє.
 
P

[__PlayBoy__]_Sten

Я пам"ятаю коли вперше побачив тебе
це було наче постріл у серце моє.
Я дивився,у твої очі чарівні,
моє серце десь рветься,мій пульс стає не рівним.
Я закохався-я це визнаю,
та одного не визнав-провину свою...
у тому,що раніше тебе не зустрів,
слова кохання я тобі не говорив.

А зараз все інакше,з тобою ми разом,
це не уява,і навіть не уявний сон.
Ці всі зірки на небі,і кожну краплю в морі-
дарую я для тебе і капельку любові.
І якщо цю каплю,ми вип"ємо двоє,
тоді й любов буде великою як море.
Залишиcm поруч,залишись зі мною,
я хочу щоб любов нашу,я лише ділив з тобою.

добавлено через 57 секунд
Ну в принципі це слова моєї пісні,яку я написав коханій дівчині....поки що-це початок....
 

SpiDer

Користувач
Реєстрація
17.12.08
Повідомлення
41
Репутація
0
Жызнь абрываетса,
ужэ на валаске.
Ах еслибы знать
што впереди.
Ты бэ не вибрал
этат путь,
Ты бэ падумал,
падумал а жызни,
Што в ней плахова,
а што пазитив,
Какие минусы,
а какие плюсы.
Ты бэ развернузся
на встречю пути...
пути к ЖЫЗНИ.
 

Lestat

Користувач
Реєстрація
31.05.08
Повідомлення
44
Репутація
0
Сижу у пол1, жити хо4у
Мушу думати про це,
А в1тер дуэ, смерть кохаэ,
Жити, хо4у...

Життя гуляэ по мен1,
Живу соб1, на самот1,
Не хо4у думать, а чому?
Бо му4ить сонце в далин1.

Прийшов додому, життя не зная,
Я думав як себе убить,
Жую Т1к-Так, м"тяю в1ддаючи
Жити так не треба...
 

Spanish Fly

Користувач
Реєстрація
11.11.06
Повідомлення
235
Репутація
7
Сага про рот.

О чем молчит и не смолкает рот?
А он молчит о тишине,
Молчит о понимании во взгляде,
Тревожит воздух, сотрясает.
Зачем же не смолкает?
Он не смолкает, ибо есть,
Есть о чем ему болтать,
О дешевых тряпках,
О соседях,
О том, что было век назад.
О, как жаль, что рот мой поздно понял,
Как важна в жизни тишина,
Что важен взгляд, отдохновенье,
Малейшее и нежное прикосновенье.
Но рот, он как машина, мясорубка,
Все перемелет на своем пути,
И от него нам не уйти…
Ах, как прекрасны вы, мой незнакомец,
Ваш взгляд украл мое сердечко на съеденье,
Но, увы, едва разинув рот,
Какой вы, сударь, бегемот.
Увы, мой друг, вы сплошь разочарованье,
Я ухожу, и сердцу не нужно помилованье.
Зачем вообще человеку рот?
Покушать, да и только.
Но речь людская прекрасна,
Слова бывают не напрасны,
И вот, наш рот их и несет…
Все дни и ночи напролет.
Чушь собачью.
 

Mystery_Girl

Користувач
Реєстрація
11.02.07
Повідомлення
15
Репутація
0
Вік
31
Думки сплелись - неначе паутина у тумані,
Так важко всі ці петлі розв"язать.
Самій не впоратись...допоможи мені благаю,
Попробуй кригу в серці розтопить...
Але чи варто???Вже й сама не знаю
Бо кригу можна ще й розбить.
Я плачу,та цього ніхто не помічає,
Я плачу захлинаючись від сліз
І лише вітер мене тихо обіймає,
І лише він дарує ласку уночі.
Так хочеться забути все і знову
Почати це життя із нового листа,
Але думки назад вертають у майбутнє
Переплітаючись в міцні вузли...
 

Alt

Користувач
Реєстрація
25.09.07
Повідомлення
24
Репутація
0
Ось віршик одного знайомого Думаю не образиться

Я не знаю що я хочу
Як тую старою бочку
В голові собі думку кочу
Як її ніхто не брав
У своєм житті
Я напевне вже своє проскакав
Доскакав на свому білому коні
Але я не хочу нііііі!
 

Fameli

Користувач
Реєстрація
02.04.08
Повідомлення
32
Репутація
0
Вік
32
Ніжний подих холодного вітру
теплу сльозу по обличчі розвів
дівчині юній, сумній та привітній,
дівчині... серце холо від слів...
вона йшла, ступала у пекло..
під ногами земля розвелась..
та їй всеодно,її серце вже мертве,
в обійми безсмерття вона віддлась.
і враз... пригадала минуле,
миті кохання..усмішок, добра...
її серце у болі тонуло...
її серце... та й серця нема
біль душу нестерпно стискає
на шматки розтерзалась вона
йде...і губи до крові кусає
йде ... плаче і плаче вона..

теж мій віршик)))
 

Lindo4ka

Користувач
Реєстрація
17.08.08
Повідомлення
9
Репутація
0
Ну от два моїх вірші. :-[
не знаю чи варто було писати, але...


Полегшено б`ється серце
Проте на очах-сльози,
Я знаю, що буває різне,
Та більше так не можу...
Думки розкришені у порох
Душа горить вогнем нетлінним,
Сама для себе лютий ворог,
Що став таким вже незамінним.
Стомилась бачить все навколо,
Стомилась від самої себе,
Душа бажає лиш спокою
І більш нічого їй не треба...



ну і другий


Усе життя доводим теорему,
Кохання-це як спалах сірника,
Таке гаряче, якщо все взаємно,
Таке холодне, як взаємності нема.

Невтомно ми шукаєм ідеали,
А їх настравді просто не існує,
Спішим вперед і губимся в тумані,
В тумані, що закони ігнорує.

Ідемо по-життю забувши аксіому:
"Ніщо не вічно,все колись мине".
Любов перетворилась у взаємну втому,
Що всі прокладені мости в шматочки рве.

Не оживити марні мрії й сподівання,
Що попелом на дні душі лягли,
Можливо є щось вище за кохання...
А може, це лише мої думки.