Знахарь,
Вся різниця в наших судженнях полягає якраз в тому - чим ви кохаєте жінку - очима чи серцем.
Почнемо з першого варіанту. Жінка кожен день вдівається як на свято, підлогу миє в нарядних брючках, їсти готує на кухні в шикарній кофтинці (ти не інакше як америкосовських фільмів надивився
), ти їй приносиш кожен місяць купу грошей на ці самі кофтинки і платтячка гарні (ну ти ж уявляєш, що з них стається за якийсь тиждень-другий миття підлоги і стояння біля плити), наймаєш няньку для дітей (фі), бо коли ж дружина має за собою дивитись, якщо малі діти плачуть і їсти хочуть, а навіть якщо буде встигати, то їй все рівно доведеться вдягнути старенький халатик, щоб малюк не відригнув часом молочка на шикарне плаття ))). Так от, до чого я веду. Живете ви так років з 20 душа в душу (хоча, яка там до біса душа, якщо жінка всю свою енергію витрачає на зовнішній вигляд, це ж яка моральна напруженість всі 20 років - аж подумати страшно - щоб десь не так раптом нагнутись, вранці не дай Боже показатись чоловіку на очі невмитою та ненафарбованою і т.д.). А через 20 років, коли ви збираєтесь у гості, твоя дружина надягає знову ж таки шикарне плаття, кладе на себе тонну косметики, ще одна тонна лаку йде на причесон, показується тобі на очі вся така гарна, ти раптом знемагаєш від шаленої пристрасті і плюнувши на гості - завалюєш жінку на ліжко, зриваєш те шикарне плаття до біса, а там.... о шшшєт... шо за фігня, шо за складочки на животику, що за груди, які втратили пружність... Правильно, як ти міг це раніше бачити, якщо кохаєтесь ви вночі, а вранці, коли ти встаєш, твоя жінка вже носить на собі тонни косметики і шикарні вбрання, а в натуральному вигляді вона тебе не цікавить як жінка. І усьо, развод, спортивна ходьба наліво або мучся ото заради дітей до скону.
Я, звичайно ж, тут перебільшую, але не знаю, як ще донести тобі, що воно таке - справжнє кохання, коли ти кохаєш людину, а не ту обгортку, яку тобі показують на побаченнях.
Тому молоді пари і розбігаються. Поки ходили на побачення - усьо було гуд, а після весілля молода вділа тапки та халатик - і о Боже, одне око її новозпеченого чоловіка, ато й усі два почало сіпати нервовим тиком, і він думає "Караул, подмєна", або "Ой, мамачкі, вона пукнула", тримається мужньо ще пару років і втікає шукати собі нову кралю.
Я не кажу, що не потрібно за собою дивитись, але якщо в коханні двох "во главу угла" ставиться зовнішнє сприйняття, то довго такі шлюби, як правило, не живуть.
Я теж колись думала, що жінка сама винна, коли чоловік йде наліво, бо не доглядає за собою. А зараз зрозуміла, що це все фігня абсолютна. Бррр, як уявлю собі - жити з людиною, яка сприймає тебе як ляльку на вітрині, і не більше, поговорити нема про що, спорідненість душ - в цьому випадку - з області неймовірного. А як же так жити, справді? Двоє чужих людей в одній квартирі. Сумно.
добавлено через 1 час 37 минут
Ось, згадала в тему:
ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА ЙОГО МИЛА
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,
Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.
Лежить собі, проглядає журнали й газети.
А дружина варить, смажить, готує котлети.
Пообідав Кузьма смачно, запалив "Казбека".
— Ну чого ти, — пита жінку, — така недалека?
Тільки в тебе і балачки про бощі й олію,
І ні слова про театри, про драматургію.
А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда.
Драматургів усіх знає аж до Евріпіда.
Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,
Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні…
А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.
Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.
Давно тебе не бачив я в хорошому платті.
Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті.
Ти забула, що є в світі жіночі принади —
Перманенти, манікюри, духи та помади.
Я хотів би бути мужем культурної дами,
А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,
Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви…
Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.
Через добу повернувся наш Кузьма додому.
Зустрічає його жінка в платті голубому.
Очі чорним підведені, на губах помада.
Закрутило Кузьмі в носі від духів "Еллада".
Плаття модне, вузесеньке, облягає форми,
Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми!
Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього.
Як французька кінозірка, виставила ноги.
У Кузьми від здивування потилися змокла.
А дружина запитує: — Ти читав Софокла?
Тобі, може, до вподоби п'єси Евріпіда? —
Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать.
Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п'єси?
— А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,
Що немає шику-блиску, манери негарні.
Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.
Перукав просив, між іншим, щоб прийшла я знову.
Запевняв, що я похожа на Любов Орлову.
Не було у мене часу возиться з обідом,
Так я тобі й замінила обід Евріпідом.
* * *
Джерело: Павло Глазовий. ”Сміхологія” — Київ, "Дніпро", 1989.
, а там еще скандальчик за не вымытую посуду, или еще типа того, и всё, бежим подавать на развод, когда можно было бы обойтись без таких координальных мер... 
Для себя решила,что самое главное это бытть разной,не давать скучать ни себе,ни человеку,который находится рядом!просто не бояться экспереминтироваать,может где-то выглядеть смешной,но зато не как всегда!Ну и конечно,чтобы всегда радоваться семейной жизни и каждый деньь быть новой для начала я устрою свою жизнь,осознаю чего я хочу и ,что мне нравится,а не выйти замуж с мыслью,что стерпиться слюбиться-НЕТ!Когда буду точно знать чего хочу,с кем хочу прожить эту жизнь,пусть даже егоп рийдется долго ждать,но зато я буду знать,что моя жизнь устроена и меня все устраивает!